Красота - Otto Dix

В ладонях моих гнездится тоска

По венам стекают струйки песка

Шлейфом за мной вороний грай

И мне остаётся лишь уверовать в рай

В ладонях моих гнездится тоска

По венам стекают струйки песка

Шлейфом за мной вороний грай

И мне остаётся лишь уверовать в рай

Ведь я так некрасив, я так некрасив

Нам всем красота — отрада для глаз,

Но вечно она не сияет для нас

К любой красоте приходит закат

И мне остаётся лишь уверовать в ад

Себя не могу из осколков собрать

И Бог запретил красивым мне стать

Мне Бог запретил красивых любить

И мне остаётся лишь заживо гнить

Ведь я так некрасив, я так некрасив

Ведь я так некрасив, я так некрасив

Я так некрасив, я так некрасив, я так

Некрасив, я так…

У моїх долонях гніздиться туга

По венах стікають струмки піску

Шлейфом за мною вороній грай

І мені залишається лише повірити в рай

У моїх долонях гніздиться туга

По венах стікають струмки піску

Шлейфом за мною вороній грай

І мені залишається лише повірити в рай

Адже я так некрасивий, я так некрасивий

Нам усім краса — втіха для очей,

Але вічно вона не сяє для нас

До будь-якої краси приходить захід сонця

І мені залишається лише повірити в пекло

Себе не можу з осколків зібрати

І Бог заборонив гарним мені стати

Мені Бог заборонив гарних кохати

І мені залишається лише живцем гнити

Адже я так некрасивий, я так некрасивий

Адже я так некрасивий, я так некрасивий

Я так некрасивий, я так некрасивий, я так

Некрасивий, я так…