Болезнь - Otto Dix

Смертельным недугом Земля поражена;

Медленно, мучительно погибает она.

На теле мира расцветают язвы-города,

В венах-реках закипает бурая кровь-вода…

Кислотными слезами небо рыдает.

Жирный дым лёгкие планеты разъедает.

В теле мира ветвятся метастазы дорог,

И давно превышен максимальный болевой порог…

Люди — болезнь на коже Земли,

Творенья венцом стать не смогли…

Но природа мудра, победить бы смогла

Свой недуг, создавая антитела

Из пропана, титана, водорода, урана…

Затянулась бы со временем каждая рана.

Но смертельные вирусы сами помогают ей —

Все антитела уже созданы руками людей…

Люди — болезнь на коже Земли,

Творенья венцом стать не смогли…

Смертельною недугою Земля вражена;

Повільно, болісно гине вона.

На тілі світу розквітають виразки-міста,

У венах-річках закипає бура кров-вода.

Кислотними сльозами небо плаче.

Жирний дим легких планет роз'їдає.

У тілі світу гілкуються метастази доріг,

І давно перевищено максимальний больовий поріг...

Люди — хвороба на шкірі Землі,

Творіння вінцем стати не змогли…

Але природа мудра, перемогти би змогла

Свою недугу, створюючи антитіла

З пропану, титану, водню, урану…

Затягнулася би з часом кожна рана.

Але смертельні віруси самі допомагають їй —

Усі антитіла вже створені руками людей.

Люди — хвороба на шкірі Землі,

Творіння вінцем стати не змогли…