El Mayor - Orquesta Aragón

El hombre se hizo siempre de todo material

De villas señoriales o barrio marginal

Toda época fue pieza de un rompecabezas

Para subir la cuesta del gran reino animal

Con una mano negra y otra blanca mortal

Mortales ingredientes armaron al Mayor

Luz de terratenientes y de revolución

Destreza de la esgrima, sucesos como un preso

Amalia abandonada por la bala la vergüenza, el amor

O un fusilamiento un viejo cuento modelaron su adiós

Va cabalgando el Mayor con su herida

Y mientras más mortal el tajo, es más de vida

Va cabalgando sobre una palma escrita

Y a la distancia de cien años resucita

Trota sobre la espuma seguido por un mar

De negros en machete y sin encadenar

Ordena a su corneta el toque de a degüello

Y a un siglo de distancia entona nuestra canción

Y con recia garganta canta, espanta lejos la maldición

Va cabalgando el Mayor con su herida

Y mientras más mortal el tajo, es más de vida

Va cabalgando sobre una palma escrita

Y a la distancia de cien años resucita

Людина завжди була з будь-якого матеріалу

З величних віл або маргінального району

Кожна епоха була шматочком головоломки

Щоб піднятися на схил великого тваринного царства

З чорною рукою і смертельно білою

Смертельні інгредієнти озброїли майора

Світло поміщиків і революції

Майстерність фехтування, події у в’язниці

Амалія, покинута кулею, сором, любов

Або розстрільний загін за старовинною казкою склав їхнє прощання

Майор їде з раною

І чим смертоносніший поріз, тим більше життя

Він їздить на написаній долоні

І через сто років воскресає

Рись по піні, а потім море

Чорні в мачете і без ланцюгів

Він наказує своєму хорунжу зіграти головореза

І за століття співає нашу пісню

І міцним горлом співає, відлякує прокляття

Майор їде з раною

І чим смертоносніший поріз, тим більше життя

Він їздить на написаній долоні

І через сто років воскресає