A Lonely Ceremony, the Eternal Walk - Ophthalamia

My dark eyes watch the landscapes frozen stillness

The beautiful silent domains which he rules

The cold wind grabs my long hair

Like it wants to carry me with it to the darker marks

I walk through deep snow

(whisper) I’ll wander endlessly

Searching for my master

I must march until death

(whisper) I’ll wander endlessly

'til my soul takes over

Will I ever reach my wonders end?

Penetrate the darkness

So much land that I’ve put behind my back

When will I sit at his throne?

I watch the darkened domains and pass

By making the ceremony of the true

My feet are swollen blue

Of the wolf biting icy cold

I stab my dagger through my unpure heart

The sky has turned backwards — the moon is my eye

I’m neverending floating away like a dim sculpture

In the lands where I once was born

(whisper) I’m fading but never…

(whisper) I’m fading but never…

Мої темні очі спостерігають за застиглими пейзажами

Прекрасні мовчазні домени, якими він керує

Холодний вітер хапає моє довге волосся

Ніби воно хоче перенести мене з собою до темніших слідів

Я йду глибоким снігом

(шепіт) Я буду блукати нескінченно

Шукаю свого господаря

Я мушу марширувати до смерті

(шепіт) Я буду блукати нескінченно

поки моя душа не заволодіє

Чи досягну я колись кінця своїх чудес?

Проникнути в темряву

Так багато землі, яку я заклав за спину

Коли я сяду на його трон?

Я дивлюсь затемнені домени й проходжу

Зробивши церемонію правдою

Мої ноги набряклі синіми

Про вовка, який кусає крижаний холод

Я проколю кинджалом своє нечисте серце

Небо повернулося назад — місяць — моє око

Я нескінченно пливу, як тьмяна скульптура

У землях, де я колись народився

(шепотом) Я зникаю, але ніколи...

(шепотом) Я зникаю, але ніколи...