Мы смогли утонуть - Onlife

Уходят дни не вернуть, мы смогли утонуть —

Без друг друга вдвоем, но не в этом вся суть —

Не смогли мы сберечь, ту любовь навсегда —

Так уходят мечты, и проходят года —

Не ужели просто нельзя понять, как трудно — мне тебя терять —

Сколько было между нами огней, запутавшись в себе от себя бежать —

Не хочу я так каждый день страдать, думать о тебе разум заставлять —

Просыпаться по утрам забывшись вновь, жизнь мою погубит такая любовь —

Если ты уходишь я тебе скажу, да как есть я мало кем дорожу —

Пусть я буду злым, но с доброй душой, может да не вижу что был я другой —

Люди ошибаются у них есть шанс, но они играют на свою судьбу —

Каждого наступит его поздний час, что уйдет он навсегда и не вернуть —

Милая моя не нужно слез прошу, ты живи как знаешь тебя отпущу —

Знаю что не так и снова грущу, позабыть тебя так просто не смогу —

Душу разрывает изнутри мою, кто меня поймет на краю стою —

Вижу что конец, но снова борюсь, когда сильно пьян мыслей своих боюсь —

Наша боль пройдет расвет рассвет тучи, кому то повезло спорит кто с них круче.

А кто-то грустит и дома ночами, считает свои дни до боли печальны.

Мы сможем все пройти мы сильные люди, однажды нас не станет знаешь тут всех не

будет.

Вот и думай как так дальше жить, с мыслями беда да и кого любить.

Йдуть дні не повернути, ми змогли потонути —

Без один одного вдвох, але не в цьому вся суть

Не змогли ми зберегти, ту любов назавжди

Так йдуть мрії, і проходять роки

Не вже просто не можна зрозуміти, як важко — мені тебе втрачати —

Скільки було між нами вогнів, заплутавшись у себе від себе бігти —

Не хочу я так щодня страждати, думати про тебе розум змушувати

Прокидатися вранці забувшись знову, життя моє загубить таке кохання—

Якщо ти йдеш я тобі скажу, так як є я мало ким дорожу

Нехай я буду злим, але з доброю душею, може так не бачу що був я інший.

Люди помиляються у них є шанс, але вони грають на свою долю.

Кожного настане його пізня година, що піде він назавжди і не повернути.

Мила моя не потрібно сліз прошу, ти живи як знаєш тебе відпущу —

Знаю що не так і знов сумую, забути тебе так просто не зможу —

Душу розриває зсередини мою, хто мене зрозуміє на краю стою

Бачу що кінець, але знову борюся, коли сильно п'яний думок своїх боюся —

Наш біль пройде світанок світанок хмари, кому то пощастило сперечається хто з них крутіший.

А хтось сумує і вдома ночами, вважає свої дні до болю сумні.

Ми зможемо все пройти ми сильні люди, одного разу нас не стане знаєш тут усіх не

буде.

От і думай як так далі жити, з думками лихо та кого любити.