Скучаю - Олеся Астапова

Я возвращаюсь в этот дом,

Одинокой полон он моей мелодией печали.

А за окном, ползет усталый трамвай.

Бродяга-пёс так, невзначай, вернулся вновь

Туда, откуда его прогнали.

Я скучаю.

Скучаю.

Я так скучаю.

Я скучаю.

Скучаю.

Я так скучаю.

Напиши пару нежных слов.

Всего лишь пара слов твоих наполнит этот вечер.

И фонари давно зажгли свои огни,

И по домам все разбрелись;

А пес все ждет, он верный, верит —

Ему откроют двери.

Я скучаю.

Скучаю.

Я так скучаю.

Я скучаю.

Скучаю.

Я так скучаю.

Я повертаюся в цей будинок,

Самотній сповнений він моєю мелодією печалі.

А за вікном, повзе втомлений трамвай.

Бродяга-пес так, ненароком, повернувся знову

Туди, де його прогнали.

Я сумую.

Сумую.

Я так сумую.

Я сумую.

Сумую.

Я так сумую.

Напиши пару ніжних слів.

Лише кілька слів твоїх наповнить цей вечір.

І ліхтарі давно запалили свої вогні,

І по будинкам усі розбрелися;

А піс все чекає, він вірний, вірить —

Йому відчинять двері.

Я сумую.

Сумую.

Я так сумую.

Я сумую.

Сумую.

Я так сумую.