Viimeinen kesä - Olavi Uusivirta

Koffin puisto pikkuhiljaa

Tyhjenee mut meillä ei oo

Pienintäkään aikomusta

Mennä vielä nukkumaan

Ei nuorena tarvitse nukkua

Eihän?

Me ollaan aivan fiiliksissä

Leevi and the Leavingsistä

Patterit on loppu mutta

Saamme vielä kuulla että

Räntää ja rakeista verta rakkain

Vielä sataa rakkain

Me elämme viimeistä kesää

Elämme viimeistä kesää

Mä en ole sinun etkä

Sinä ole minun mutta

Jos katsot ihan tarkkaan

Hietalahden rantaan

Tuo risteilijä on valmis

Kohta

Minun pääni sinun sylissäsi

On kaikki sinun sylissäsi

Kuuntelen sun hengitystä

Missähän me ollaan

Kuusikymmentäneljä-vuotiaina

Täälläkö ollaan silloin?

Me elämme viimeistä kesää

Elämme viimeistä kesää

Kuuntele kuinka sieluni laulaa, outoja musisoi

Kuuntele kuinka meret pauhaa, harjuilla huminoi

Парк Коффа потроху

Він порожній, але ми ні

Ні найменшого наміру

Іди спати ще

Не треба спати, коли ти молодий

Чи не так?

Ми в настрої

Про Ліві та Лишів

Батарейки розрядилися, але

Ми досі це чуємо

Шприц і зерниста кров найдорожча

Ще йде дощ

Ми живемо минулим літом

Ми живемо минулим літом

Я не твій і ти ні

Ти не мій

Якщо придивитися

До берега Хіеталахті

Цей крейсер готовий

абзац

Моя голова в твоїх руках

Все в твоїх руках

Я слухаю подих сонця

Де ми є

У шістдесят чотири роки

Тоді ми тут?

Ми живемо минулим літом

Ми живемо минулим літом

Послухай, як співає моя душа, дивна музика

Прислухайтеся до шуму морів, які гудуть на хребтах