Regen - OG Keemo

Wenn es regnet, regnets richtig

Ich sitz' in der Küche nachts um zehn, nehm' einen Lichtblick

Sie lässt mich jeden Abend im Glauben, ich sei glücklich

Ich lass' sie denken, dass ich’s nicht wüsste

Ich leb' jeden neuen Tag denselben und begehe jede Nacht Sünde

Laufe, weil ich keine Rast find, lach', bevor ich abspringe

Die Nina ist schon sit Jahren schwanger mit Achtlingen

Und kanns nicht erwarten, dass jeder von ihnen sein' Platz findet

Ich bin back auf meinem Bullshit

Ruf ich mit dem full Clip am Schädel vom Bankier, so als wär er mir was —

Ich wünscht', es wäre anders

Er wünscht, ich wär' geduldig und füll' die Tasche so lang, bis sie full ist

Keiner von euch hört den Poltergeist

Ich lach' allein und ich heul' allein und jag allein den Euroschein

Ich bin nicht mal enttäuscht, ich bin ein Wolf, ich brauch kein' Freundeskreis

Alles, was ich brauche ist ein Dach über mei’m Kopf, denn wenn es

Denn wenn es regnet, regnets richtig

Ich sitz' in der Küche nachts um zehn, nehm einen Lichtblick

Sie lässt mich jeden Abend im Glauben, ich sei glücklich

Ich lass' sie denken, dass ich’s nicht wüsste

Denn wenn es, denn wenn es

Denn wenn es regnet, regnets richtig

Ich sitz' in der Küche nachts um zehn, nehm einen Lichtblick

Sie lässt mich jeden Abend im Glauben, ich sei glücklich

Ich lass' sie denken, dass ich’s nicht wüsste

Seit den letzten Jahren glaub ich nur an mich selbst

An diese Gun und an 'ne Handvoll Geld

Ich bin der älteste junge Mann der Welt

Und es gibt nichts außer seiner Familie, was ihn irgendwie noch an ihr hält

Alles ist entspannt, solang er fällt, Drag auf mei’m Kopf, sitz wie eine Krone

Nina ist mein Zepter

Ich trag kein Hermelin, sondern Kevlar

Lila hält mein Messer scharf, mein' Tisch gedeckt und auch mein Bett warm

Doch jeden Tag noch weniger, als gestern

Ich fühl mich wohl bei Regen, Sonnentage fühlen sich fake an, wenn ich Pesos jag

Ich schweig am Tag und red im Schlaf, Hoe, ich jage schon mein Leben lang

Die Gegenwart, ich brauch nicht mal mein' Mob zurück

Ich brauch nur ein Dach über dem Kopf, my Nig', denn wenn es regnet, dann, dann

Dann regnets richtig

Ich sitz in der Küche nachts um zehn, nehm' einen Lichtblick

Sie lässt mich jeden Abend im Glauben, ich sei glücklich

Ich lass sie denken, dass ich’s nicht wüsste

Denn wenn es, denn wenn es

Denn wenn es regnet, regnets richtig

Ich sitz in der Küche nachts um zehn, nehm' einen Lichtblick

Sie lässt mich jeden Abend im Glauben, ich sei glücklich

Ich lass sie denken, dass ich’s nicht wüsste, ja

Коли йде дощ, то справді йде дощ

Сиджу на кухні о десятій ночі, беру промінчик надії

Кожного вечора вона змушує мене думати, що я щасливий

Я змушую їх думати, що я не знаю

Я живу так само кожен новий день і роблю гріх кожну ніч

Біжи, бо не можу знайти відпочинку, смійся, перш ніж зістрибнути

Ніна вже багато років вагітна вісьмома немовлятами

І не можу дочекатися, коли кожен з них знайде своє місце

Я повернувся до своєї дурниці

Я кличу банкіра з повним затиском на черепі, ніби він мені чимось...

Я б хотів, щоб було інакше

Він хотів би, щоб я набрався терпіння і наповнював сумку, поки вона не наповниться

Ніхто з вас не чує полтергейсту

Я сміюся один, і я плачу один і сам женусь за купюрою євро

Я навіть не розчарований, я вовк, мені не потрібне коло друзів

Все, що мені потрібно, це дах над головою, бо якщо він

Бо коли йде дощ, то справді дощ

Сиджу на кухні о десятій ночі, візьми промінчик надії

Кожного вечора вона змушує мене думати, що я щасливий

Я змушую їх думати, що я не знаю

Тому що якщо це, тому що якщо це

Бо коли йде дощ, то справді дощ

Сиджу на кухні о десятій ночі, візьми промінчик надії

Кожного вечора вона змушує мене думати, що я щасливий

Я змушую їх думати, що я не знаю

Останні кілька років я вірив лише в себе

Цей пістолет і купка грошей

Я найстарший молодий чоловік у світі

І немає нічого, окрім його сім’ї, що якось все ще тримає його до неї

Все розслаблено, поки він падає, тягнеться на голові, сидіти як корона

Ніна — мій скіпетр

Я ношу не горностай, я ношу кевлар

Ліла тримає мій ніж гострим, мій сервірований стіл і моє ліжко також тепло

Але з кожним днем ​​ще менше, ніж учора

Мені комфортно під час дощу, сонячні дні виглядають фальшивими, коли я ганяюся за песо

Я вдень мовчу і уві сні говорю, мотику, все життя ганяюсь

Теперішній, мені навіть не потрібен мій моб назад

Мені просто потрібен дах над головою, мій мій, бо якщо дощ, то тоді

Тоді дощ як слід

Сиджу на кухні о десятій ночі, беру промінчик надії

Кожного вечора вона змушує мене думати, що я щасливий

Я змушую їх думати, що я не знаю

Тому що якщо це, тому що якщо це

Бо коли йде дощ, то справді дощ

Сиджу на кухні о десятій ночі, беру промінчик надії

Кожного вечора вона змушує мене думати, що я щасливий

Я змушую їх думати, що я не знаю, так