Envy the Moon - October Tide

What lies behind the etched stare?

A longing for eyes not destined to me

What of these steps like stone, echoes of my feet?

Soul released, do I dare die of my grief?

No promise to keep

Sing myself to sleep

Sing myself to sleep

Winter beguiled, yet its essence remains

Rust in lieu of flowers

An autumn of stone and chains

Devouring gasp, to be the air

The sky agape to rain despair

I felt it blanket me, cold cloth of dusk

And when midnight struck my gilded tomb

Envy of the moon

I felt it blanket me, cold cloth of dusk

And when midnight struck my gilded tomb

Envy of the moon

I held the dawn

Dusk never escaping my hand

Painful observer

Embodying absence

The wind, it seems so cruel at times

The breath of noxious day

A touch of diluvial night

Soul released, do I dare die of my grief?

No promise to keep

Sing myself to sleep

Sing myself to sleep

I felt it blanket me, cold cloth of dusk

And when midnight struck my gilded tomb

Envy of the moon

I felt it blanket me, cold cloth of dusk

And when midnight struck my gilded tomb

Envy of the moon

Що криється за викарбуваним поглядом?

Туга за очима, не призначеними мені

Що з цих кроків, як камінь, відлуння моїх ніг?

Душа звільнена, чи смію я померти від горя?

Не обіцянок витримати

Заспівай, щоб спати

Заспівай, щоб спати

Зима заворожила, але її суть залишається

Іржа замість квітів

Осінь із каменю та ланцюгів

Пожираючий задих, щоб бути повітрям

Небо зяє в дощ відчаю

Я відчула, що це накриває мене, холодна сутінкова тканина

І коли опівніч ударила в мою позолочену гробницю

Заздрість до місяця

Я відчула, що це накриває мене, холодна сутінкова тканина

І коли опівніч ударила в мою позолочену гробницю

Заздрість до місяця

Я тримав світанок

Сутінки ніколи не вислизають із моєї руки

Хворобливий спостерігач

Втілення відсутності

Вітер, часом здається таким жорстоким

Подих згубного дня

Дотик потопної ночі

Душа звільнена, чи смію я померти від горя?

Не обіцянок витримати

Заспівай, щоб спати

Заспівай, щоб спати

Я відчула, що це накриває мене, холодна сутінкова тканина

І коли опівніч ударила в мою позолочену гробницю

Заздрість до місяця

Я відчула, що це накриває мене, холодна сутінкова тканина

І коли опівніч ударила в мою позолочену гробницю

Заздрість до місяця