Prismal Dawn - Obscura

Behind those halls yonder, above the caliginous enigma

Where soul and spirit unite, there lies buried everything I have

Where we left the quiet sanctuary that united us on this side

To be separated for aeons, enchained in eternity

I lost you when I am chased away yet again

Yet your feeble remnants adores them

I am torn away even from the area of ground that covers you

Which was the very last thing I had of you

I lost you when I am chased away yet again

Yet your mortal remains rest peacefully and purely

Whatever part of this earth will retain them

Passing the world beyond, I’ll be with you

This is our heart, our mind, our conscience

Our soul no longer belongs to us

Returning home to eternal freedom

Begin a new course, ennoble our essence

In the latter we find one law and one purpose

A purpose that can not be from this world

Beyond abyss through which blackness shines in

Behind those halls, where soul and spirit unite

There lies buried everything I have in the Prismal Dawn

За тими залами там, над калігінною загадкою

Там, де душа й дух поєднуються, там поховано все, що я маю

Там, де ми покинули тиху святиню, яка об’єднала нас на цій стороні

Бути розлученим на віки, закутими у вічність

Я втратила тебе, коли знову мене прогнали

Але твої слабкі рештки обожнюють їх

Мене відриває навіть від землі, яка вкриває вас

Це було останнє, що я мав про тебе

Я втратила тебе, коли знову мене прогнали

Але ваші тлінні останки спочивають мирно і чисто

Будь-яка частина землі збереже їх

Минувши світ за його межами, я буду з тобою

Це наше серце, наш розум, наша совість

Наша душа більше не належить нам

Повернення додому до вічної свободи

Почніть новий курс, облагородьте нашу сутність

У останньому ми знаходимо один закон і одну мету

Мета, яка не може бути з цього світу

Поза прірвою, крізь яку світить чорнота

За тими залами, де єднаються душа і дух

Там поховано все, що я маю, у Призмальному світанку