An Epilogue to Infinity - Obscura

I, I’m the bringer of light and glance into

Doom, resurrected in gloom

I enfold, as your destiny and blaze into

Fate, incarnated in grace into

A farewell to the stars, redeemer of the final abyss

A farewell to eternal spheres, deliverer of the solar eclipse

I, I’m the savior, liberator, destroyer

In eclectic sanctuary

I pass, within remnants of yore, neglect

A purified divine achieved

I, I’m the savior of light and glance into

Doom, I wander in gloom

And drown in ablaze of perpetual distress

Dissolving in aeons of perennial black mass

Chaos, distress, and wrath and death

Deliverance and consciousness, aeonic destiny

Immanent and transcendent, where spirits reunite

A maelstrom of unity, eternal and divine

A farewell to infinity, each soul glorified

Я, я несу світла й заглядаю всередину

Дум, воскреслий у мороці

Я загортаюся, як твоя доля, і впиваюся в неї

Доля, втілена в благодаті

Прощання із зірками, викупитель останньої прірви

Прощання з вічними сферами, визволитель сонячного затемнення

Я, я рятівник, визволитель, руйнівник

В еклектичному святилищі

Я пропускаю залишок минулого занедбання

Очищене божество досягнуто

Я, я рятівник світла й погляду

Дум, я блукаю в мороці

І потонути в полум’ї постійних страждань

Розчинення в еонах багаторічної чорної маси

Хаос, лихо, гнів і смерть

Звільнення і свідомість, еонічна доля

Іманентне і трансцендентне, де духи возз’єднуються

Вир єдності, вічної та божественної

Прощання з нескінченністю, кожна душа прославлена