Unstable - Obnoxious

In the dark at the gates of sleep

When intricacies of mind get lost

A multitude of vileness

Interferes lead mind a mind revolution

A real network of thoughts gets alive

And thoughts link so fast

That mind himself can’t follow as if it became rowdy

On the edge of failure spirit fights

Cause the feeling that this is the end becomes oppressive

And fall in sleep now

Seems to mean eternal death

Mind that talk drivel and lose his identity

Round-about and disconcerting thoughts

Eyes shut yet mental visualization of faces

Deformed by fear and suffering

Both fury to live and fury to die

We live in reprieve

Both good and evil are looking for ourselves again and again

Which aim for this life?

Unstable Mind

In the dark on the threshold of half consciousness

The depths of soul awake

Subconscious rises and reveals awful truth

Death suddenly seems so close and threatening

Mind that talk drivel and lose his identity

Round-about and disconcerting thoughts

Eyes shut yet mental visualization of faces

Deformed by fear and suffering

If it’s true that mind never dies

Is it reassuring cause which terrific destiny

For man and the whole mankind that a mind without body sentenced to wander

For ever in tortured intricacies of his own thoughts without any materiality

Which possible relief in this case

Let’s just hope that spirit and body

Die at the same time in order to have any consciousness of anything

У темряві біля воріт сну

Коли тонкощі розуму губляться

Безліч підлості

Заважає вести розумову революцію

Справжня мережа думок оживає

І думки зв’язуються так швидко

Цей розум сам не може слідувати, якби він став скандальним

На межі невдачі бореться дух

Відчуття, що це кінець, стає гнітючим

А зараз заснути

Здається, це означає вічну смерть

Зважайте на цю балаканину і втратите його ідентичність

Колообігові та збентежені думки

Очі закриті, але уявна візуалізація облич

Спотворений страхом і стражданням

І лють, щоб жити, і лють, щоб померти

Ми живемо у відстрочці

І добро, і зло знову і знову шукають себе

Яка мета цього життя?

Нестабільний розум

У темряві на порозі напівсвідомості

Глибина душі прокидається

Підсвідомість піднімається і відкриває жахливу правду

Смерть раптом здається такою близькою та загрозливою

Зважайте на цю балаканину і втратите його ідентичність

Колообігові та збентежені думки

Очі закриті, але уявна візуалізація облич

Спотворений страхом і стражданням

Якщо це правда, розум ніколи не вмирає

Чи це заспокійлива причина, яка чудова доля

Для людини і всього людства, що розум без тіла засуджений до блукання

Назавжди в вимучених хитросплетіннях власних думок без будь-якої матеріальності

Яке можливе полегшення в цьому випадку

Будемо сподіватися, що дух і тіло

Померти одночасно, щоб мати будь-яку свідомість