December Transition - Obnoxious

The liberating bell will toll

The children will slip on their coats

To protect themselves from the threatening rain

They’ll run as usual along the grey passage down some stairs

Feel the fresh air on their sweet cheeks

And see their dear mums waiting

Few drops will begin to fall

Their face will be distort before (they could scream or even groan)

Each drop will pierce their flesh and their mum too

Lost eye, bloody pupils, trembling hands

Naked like worms we become again

The relief will be devoured and the life with

As to raze the world like at the beginning

All lives will disblind so as to pacify

Naked like worms we become again

Horror visions will be soften by the night

Not the excruciating screams of each death

Of all life-end to late to pray on our knees

Jointed hands looking to the sky

Coward believes for whom war is done will desert

Around me bodies will be erected

As mere column made of greyish flesh

Become again only the children will rot away in eternity

We’ll look them pierced inanimate divided

Consequence or not we’ve failed

Reason or not our fate is sealed

Lost Mankind intact people

Naked like worms we become again

This rain is the same shit flowing in our veins

Like at the beginning Gangrene’s friendly with corruption

So much that we will begin and become again and again

Задзвенить визвольний дзвін

Діти одягнуть пальто

Щоб захиститися від загрозливого дощу

Вони, як зазвичай, біжать по сірому проході вниз по сходах

Відчуйте свіже повітря на їхніх милих щічках

І побачити їх дорогих мам, які чекають

Кілька крапель почнуть падати

Раніше їхнє обличчя спотвориться (вони можуть кричати або навіть стогнати)

Кожна крапля проб’є їхню плоть і матір також

Втрачене око, закривавлені зіниці, тремтячі руки

Голі, як черви, ми знову стаємо

Полегшення буде з’їдено, а життя – разом

Як зруйнувати світ, як на початку

Усі життя розвіють, щоб заспокоїти

Голі, як черви, ми знову стаємо

Ніч пом’якшить жахливі видіння

Не нестерпні крики кожної смерті

Від кінця життя до кінця, щоб молитися на колінах

З’єднані руки дивляться в небо

Боягуз вважає, що той, заради кого війна, дезертирує

Навколо мене будуть зведені тіла

Як проста колона із сіруватої плоті

Стати знову, тільки діти згниють у вічності

Ми будемо дивитися на них пронизаними неживими розділеними

Наслідки чи ні, ми зазнали невдачі

Причина чи ні, наша доля вирішена

Втрачене людство неушкодженими людьми

Голі, як черви, ми знову стаємо

Цей дощ — те саме лайно, що тече в наших венах

Як і на початку Gangrene дружить з корупцією

Так багато, що ми почнемо і станемо знову і знову