Miejska Ślepota - O.S.T.R.

Oceniany przez pryzmat gestów wobec otoczenia

Myślisz że prawda jest na wierzchu

W czarnych wspomnieniach nie ma miejsca dla koleżków

Jesteś sam ze swym sumieniem

W lustrze odbicie w twarz się śmieje

A to czemu?

To nie kwestia systemu który uwypukla grzechy

Zasady życia, ulatują jak monety

Rośnie na nie apetyt a ja sam ze sobą w niezgodzie…

…oceniany przez pryzmat gestów wobec otoczenia…

…ile nienawiści tylko popatrz…

…sens nie w gotówce…

…pierdolony zwykły gorzki świat…

0:29, latarni blask rozjaśnia drogę

Robię co mogę by w życiu zachować formę

Myślę sobie — ile świat lat ciągnąć będzie tą nędzę?

Czy kiedyś łańcuch ciągłych życzeń pęknie?

Po chuj mi wciskać że jest pięknie — pomyśl

Na ile jesteś w stanie zrozumieć obydwie strony tej gry

Jak zamiast czułych zdań - zszargane nerwy

Na twarze zerknij — żadne odkrycie

Na nich wyrysowane życie

Męki i prośby by trafić na właściwe akordy

Nasz czas na ziemi

Miliony problemów, których nie sposób odmienić

Sami w sobie uwięzieni znam takich

Plan znaczy nic jak rytm nie daje iść w przód

Chociażby spójrz na Łódź

Gdy jedni konsumują orgię

Inni na samym dnie oblegają dworce

Licząc na skromną porcję

Co drażni ich — smród?

Odrzuca fakt życia w tym miejscu

Proszę, nie wszystko w kolorze ma być

Każdy ma prawo marzyć

I tylko śmierć jest nas w stanie tego pozbawić

Prościej tego chyba nie da się wyrazić

…oceniany przez pryzmat gestów wobec otoczenia…

…ile nienawiści tylko popatrz…

…sens nie w gotówce…

…pierdolony zwykły gorzki świat…

«Ej szluga kopsnij» — na przeciw mnie gość obcy

Sprana zielona kurtka i brązowe portki

Spojrzenie w oczy — nie trzeba słów, jest bezrobotny

Spójrz ile hałasu jest wokół forsy

Dotknij świat prawdziwych zmagań

Wolny od zabaw, łatwych dziewczyn, imprez

Gorszych i lepszych, dość ludzi biernych

Wiernych swym ideałom co dnia

Widzę to po przechodniach

Cały zwierzęcy folwark

Z gorszymi zerowy kontakt, nie mów że nie wiesz

I tak na dworcach sramy w ten sam sedes

Łatwo się przewieźć

Trzymając z dala od wad ludzkich

Choć ten sam strach utkwił nam

A chamstwo pcha by się wyróżnić

Od zwykłej prostytutki, niby każdy ma plan swój

Oddaję miastu resztę, ono samo osądzi

Twarze tych którym już pisane błądzić

I tak z każdym dniem od dna trudniej się odbić

…oceniany przez pryzmat gestów wobec otoczenia…

…ile nienawiści tylko popatrz…

…sens nie w gotówce…

…pierdolony zwykły gorzki świat…

Życie płynie jak film wspomnień

Na karku postawiony kołnierz

By jak najmniej świata zobaczyć

By nie musieć się tłumaczyć

Za cudze krzywdy, liczby

Których w rzeczywistości nie zgarnie nigdy

Innym leci powoli czas

Chwila za chwilą

Topnieje w ustach jak Gyros

Innym do rąk przyrasta kilof

Chuj wie za co

Nie zmienisz nic płacząc

Problemy z pracą?

W jaką postać się wcielić

By dorwać świat elit

Dla jednych przemyt

Dla drugich resztki spod politycznych jelit

Zdziwieni — jak to?!

Jednemu na tysiąc przecież się fartło

I tak ślepota ogarnia miasto

A las rąk w prośbach, by jutra dotrwać

Gdy fason, podpisuje kontrakt inni na dworcach

Z życiem w reklamówce, proszą tylko o złotówkę

Przez dziurę w kurtce widać cały dobytek

I ból pomyłek nad życiem

Miłość do życia

By w życiu zaznaczyć swą siłę

…oceniany przez pryzmat gestów wobec otoczenia…

…ile nienawiści tylko popatrz…

…sens nie w gotówce…

…pierdolony zwykły gorzki świat…

Оцінюється через призму жестів у бік оточення

Ви думаєте, що правда там

У чорних спогадах немає місця для друзів

Ти наодинці зі своєю совістю

У дзеркалі сміється відображення на обличчі

Так чому?

Це не питання системи, яка висвітлює гріхи

Принципи життя летять, як монети

Апетит до них зростає, а я сама з собою ворогу...

...оцінюється через призму жестів по відношенню до навколишнього середовища ...

... скільки ненависті тільки подивися ...

... тобто не готівкою ...

...в біса звичайний гіркий світ ...

0:29, світіння ліхтаря освітлює шлях

Я роблю все, що можу, щоб підтримувати форму в житті

Я собі думаю – скільки років світ триватиме ця бідність?

Чи розірветься коли-небудь ланцюг постійних бажань?

Чому б тобі не сказати, що це красиво - подумай

Як зрозуміти обидві сторони цієї гри?

Як замість ніжних речень - розбиті нерви

Подивіться на обличчя – ніякого відкриття

На них намальовано життя

Муки і благання знайти правильні акорди

Наш час на землі

Мільйони проблем, які неможливо змінити

Я знаю, що таке застрягла в собі

План нічого не означає, але ритм підтримує вас

Наприклад, подивіться на Лодзь

Коли деякі споживають оргію

Інші на самому дні облягають станції

Розраховуючи на скромну порцію

Що їх дратує – сморід?

Він заперечує проживання в цьому місці

Будь ласка, не все повинно бути кольоровим

Кожен має право мріяти

І лише смерть може позбавити нас цього

Це неможливо виразити легше

...оцінюється через призму жестів по відношенню до навколишнього середовища ...

... скільки ненависті тільки подивися ...

... тобто не готівкою ...

...в біса звичайний гіркий світ ...

«Гей, чмок, стук» — переді мною незнайомець

Випраний зелений піджак і коричневі штани

Дивитися в очі - не треба слів, безробітний

Подивіться, скільки шуму навколо грошей

Доторкніться до світу справжньої боротьби

Вільний від веселощів, легких дівчат, вечірок

Гірше і краще, набридли пасивні люди

Щодня вірні своїм ідеалам

Я бачу це у перехожих

Вся тваринницька ферма

З нульовим контактом не кажіть, що не знаєте

І так на вокзалах ми гадимо в один і той же туалет

Легко транспортувати

Триматися подалі від людських вад

Хоча той самий страх прилип до нас

А грубість штовхає вас виділитися

Від звичайної повії, ніби у кожного свій план

Решту віддаю місту, воно розсудить само

Обличчя тих, кому вже написано помилятися

І так з кожним днем ​​відскочити від дна все важче

...оцінюється через призму жестів по відношенню до навколишнього середовища ...

... скільки ненависті тільки подивися ...

... тобто не готівкою ...

...в біса звичайний гіркий світ ...

Життя тече, як фільм спогадів

Комір на задній частині шиї

Щоб побачити якомога менше світу

Щоб не довелося пояснюватись

За чужі кривди цифри

Яку він ніколи не зможе підібрати

Час повільно летить за іншим

Хвилинка за моментом

Воно тане в роті, як Гірос

У інших на руках кирка

Блін знає за що

Плачем нічого не зміниш

Проблеми з роботою?

Якого персонажа грати

Щоб отримати світ еліт

Для деяких – контрабанда

Для інших – залишки політичної кишки

Здивований - як?!

Адже кожному з тисячі пощастило

І так сліпота охоплює місто

І ліс рук, які просять вижити завтра

Коли розрізають, інші на станціях підписують контракт

З життям у поліетиленовому пакеті просять лише злотий

Крізь отвір у куртці видно всі свої речі

І біль від помилок над життям

Любов на все життя

Щоб відзначити свою силу в житті

...оцінюється через призму жестів по відношенню до навколишнього середовища ...

... скільки ненависті тільки подивися ...

... тобто не готівкою ...

...в біса звичайний гіркий світ ...