Las Vegas - O.S.T.R.

Ostatni raz widziałem go jak żegnał się pod klubem

Dwa zdania kiedy replay na biegu zbite żółwie

Nie wiem co było później alko znikło w sekundę

Wybuchowe koktajle jak zamach na rotundę

Z bramkarzami burda ktoś spinał się okrutnie

O sukę co wolała raczej nasz klimat przy wódce

Fajny miała uśmiech chodź dziś bym jej nie poznał

Ziom mówił z lepszą gadką byłaby pewna orgia

Ale wywalone na nią kieliszki kolejne do dna

Zresztą w takim stanie nikt się jej nie przyglądał

Jak imprezy w tym gronie to tylko duży format

Szkoda żaden z nas nie umie wydłużyć tygodnia

Alkohol nas porwał jak fale rozbitków

Nie wspomnie ile poszło na barze napiwków

Stół się uginał pod ciężarem drinków

Konkretne melanże z nami zawsze w tym miejscu

Po kilku godzinach zmieniliśmy lokal

Na go-go takie dupy ze wziąłbym je przed ołtarz

Czerwone skóry loża szampan do jointa

Naga prawda opętała nas tam do końca

Gra w otwarte karty

Z jednej był taki anioł że ziom chciał się oświadczyć

Zahipnotyzowany przez alko plus dodatki

Nie mógł oderwać wzroku obserwując jak tańczy

Oczy jak peryskop uszy jak sonar

Świat wydawał się mały przy jej sylikonach

Miła chodź powyginaj się chwilę koło nas

Wódka wchodziła przy niej lepiej niż coca-cola

Raz dwa trzy cztery stówy za stringi

Każdy się poczuł życia panem jak kingpin

Tysiak na parkiet dwa kafle za temat

Co było w las vegas pozostaje w las vegas

Wstałem po dwudziestej trzysta nieodebranych

Chlałem tyle że byłem jeszcze w myślach pijany

Flashbacki na bani ryj w kolorze jak flaming

Pamięć dziurawa jak po wojnie bałkany

W oczach gubiłem ostrość chodź nie wiem

Ile tak naprawdę w nocy poszło butelek

O to czy trafiłem rano prosto do siebie

Raczej mnie nie męczy jakoś mocno sumienie

Zacząłem oddzwaniać do ludzi

Kochan był tak przerażony jakbym go tym obudził

Pytał czy pamiętam gdzie byliśmy wczoraj

Dało się wyczuć niepokój w jego słowach

Ton rozmowy zmienił się w sekundę

Pytał czy już wiem co się stało z tym kumplem

Co odbił od nas pierwszy obiecując powtórkę

Odparłem że zgadałem się z nim na pojutrze

Powoli tłumaczę że mówił że ma pracę

Że tyra na ósmą odkąd jest na etacie

Córkę zwozi do szkoły żonę na terapię

I do siedemnastej w korpo pod krawatem

W słuchawce milczenie

Cisza jakby ktoś założył prawdzie knebel

Był dla mnie jak brat znałem ziomka jak siebie

Ktoś poderżnął mu gardło jak wracał po imprezie

Востаннє я бачив, як він прощався з клубом

Два речення, коли я відтворюю в’ялених черепах, які бігають

Не знаю, що сталося пізніше, але за секунду зникло

Вибухові коктейлі як напад на ротонду

Хтось проявив жорстокість з вишибалами

Стерва, яка віддала перевагу нашій атмосфері з горілкою

У неї була гарна посмішка.Приходь сьогодні, я б її не впізнав

Чувак говорив краще, була б якась оргія

Але налиті на нього келихи пішли на дно

До того ж у такому стані на неї ніхто не дивився

Як події в цій групі, це лише великий формат

Шкода, що ніхто з нас не може продовжити тиждень

Алкоголь поніс нас, як хвилі тих, хто вижив

Не кажучи вже про те, скільки пішло на чайовий бар

Стіл прогинався під вагою напоїв

Бетонні меланжи з нами завжди в цьому місці

Через кілька годин ми змінили приміщення

За го-го такі осли, що я б їх перед вівтарем взяв

Червона шкіряна коробка шампанського для суглоба

Гола правда володіла нами до кінця

Гральні карти

На одному з них був ангел, якого чоловік хотів запропонувати

Загіпнотизований алкоголем та добавками

Він не міг відвести від нього очей, дивлячись, як вона танцює

Очі, як перископ, вуха як сонар

З її силіконами світ здавався маленьким

Гарно, приходь і зігнись на мить поруч з нами

Горілка була з нею краще, ніж кока-кола

Один два три чотириста за ремінець

Кожен відчував себе господарем, як король

Тисяк для танцполу - дві плитки на тему

Те, що було в Лас-Вегасі, залишається в Лас-Вегасі

Я встав після двадцяти трьохсот пропущених дзвінків

Я так багато пив, що все ще був психічно п’яний

У роті спогади кольору фламінго

Пам’ять, повна дірок, як Балкани після війни

Я втрачав фокус в очах. Ну, я не знаю

Скільки пляшок справді пішло вночі

Чи прийшов я вранці прямо до своєї кімнати

Вірніше, совість мене не дуже мучить

Я почав передзвонювати людям

Любий був так наляканий, ніби я його розбудив

Він запитав, чи я пам’ятаю, де ми були вчора

У його словах було відчуття неспокою

Тон розмови змінився на секунду

Він запитав, чи я вже знаю, що сталося з цим другом

Те, що відбило нас першим, обіцяло повторення

Я відповів, що післязавтра з ним домовився

Я повільно пояснюю, що він сказав, що має роботу

Що вона восьмого працює з повного робочого дня

Він приводить дружину до школи на терапію

І до п'ятої години в корпусі під краваткою

У трубці тиша

Тиша, наче хтось заткнув правду

Він був мені як брат, я знав свого рідного, як і себе

Хтось перерізав йому горло з вечірки