Moria - Númenor

The world world was young, the mountains green

No stain yet on the Moon was seen

No words were laid on stream or stone

On stream or stone

A king he was on carven throne

In many-pillared halls of stone

With golden roof and silver floor

Upon the door

The light of sun and star and moon

In shining lamps of crystal hewn

Undimmed by cloud or shade of night

Forever far and bright

There hammer on the anvil smote

There chisel clove, and graver wrote;

There forged was bladed and bound was hilt;

The delver mind the mason built

The world is grey, th mountains old

The forge’s fire is ashen-cold;

No harp is wrung, no hammer falls:

The darkness dwells in Durin’s halls

Світ був молодий, гори зелені

Плями на Місяці ще не було видно

Жодних слів не було покладено на потік чи камінь

На потоці чи камені

Він був на різьбленому троні

У кам’яних залах із багатьма стовпами

Із золотим дахом і срібною підлогою

На двері

Світло сонця, зірки й місяця

У сяючих світильниках із тесаного кришталю

Незатьмарений від хмари чи нічної тіні

Назавжди далеко і яскраво

Молоток по ковадлу вдарив

Там долото гвоздика, і гравець писав;

Там ковано було лезо і зв'язана рукоять;

Розробник розум побудував муляр

Світ сірий, гори старі

Вогонь кузні попелясто-холодний;

Жодна арфа не віджимається, молоток не падає:

Темрява живе в сінях Дуріна