Ida Ston Ypno Mou - Notis Sfakianakis

Είδα στον ύπνο μου και μ' έπιασε ζαλάδα

Κάτι κοράκια να κηδεύουν την Ελλάδα

Κι ένιωσα μέσα μου, ταπείνωση, ντροπή

Αν δεν ξυπνούσα θα' χα πάθει συγκοπή

Αφού η ανθρωπότητα δεν ντρέπεται

Δεν έχει τσίπα μια σταλιά, δεν κοκκινίζει

Ένας λαός, τέτοιος λαός πως το ανέχεται

Να λοιδορείται και ο καθένας να τον βρίζει

Αφού η ανθρωπότητα δεν ντρέπεται

Δεν έχει τσίπα μια σταλιά, δεν κοκκινίζει

Ένας λαός, τέτοιος λαός δεν επιτρέπεται

Μες τη μιζέρια και τον φόβο να σαπίζει

Eίδα στον ύπνο μου και κόντεψα να μείνω

Τον Μέγα Αλέξανδρο στους Βάρβαρους να δίνω

Κι ένιωσα μέσα μου ανείπωτη οργή

Γι αυτά που γίνονται ξεδιάντροπα στην γη

Αφού η ανθρωπότητα δεν ντρέπεται

Δεν έχει τσίπα μια σταλιά, δεν κοκκινίζει

Ένας λαός, τέτοιος λαός πως το ανέχεται

Να λοιδορείται και ο καθένας να τον βρίζει

Αφού η ανθρωπότητα δεν ντρέπεται

Δεν έχει τσίπα μια σταλιά, δεν κοκκινίζει

Ένας λαός, τέτοιος λαός δεν επιτρέπεται

Μες τη μιζέρια και τον φόβο να σαπίζει

Я побачив уві сні і в мене запаморочилося

Деякі ворони поховають Грецію

І я відчула всередині приниження, сором

Якби я не прокинувся, у мене б був синкопе

Так як людству не соромно

Ні краплі не щипає, не червоніє

Народ, такий народ, що терпить

Хай буде проклятий і нехай його проклинають усі

Так як людству не соромно

Ні краплі не щипає, не червоніє

Народ, такий народ не допускається

Крізь нещастя і страх гнити

Побачив уві сні і мало не втратив свідомість

Віддати Олександра Македонського варварам

І я відчув у собі невимовну лють

За те, що безсоромно робиться на землі

Так як людству не соромно

Ні краплі не щипає, не червоніє

Народ, такий народ, що терпить

Хай буде проклятий і нехай його проклинають усі

Так як людству не соромно

Ні краплі не щипає, не червоніє

Народ, такий народ не допускається

Крізь нещастя і страх гнити