Genethlia - Notis Sfakianakis

Στα μονοπάτια του καημού

Στη γέφυρα του στεναγμού

Μ' έκανε η μάνα μου

Μια φθινοπωρινή βραδιά

Ζωή την κρύα σου καρδιά

Είδαν τα μάτια μου

Με κουδουνίστρες πλαστικές

Όμορφες και χρωματιστές

Με νανουρίζανε

Και τα ματάκια τα μικρά

Είδαν του κόσμου τ' αγαθά

Και συμφωνήσανε

Ήταν το γάλα μου πικρό

Και το νεράκι μου γλυφό

Που με μεγάλωνε

Κι απέναντι στη κούνια μου

Η μοίρα η κακούργα μου

Και με καμάρωνε

Ήταν το κλάμα μου μουντό

Σαν κάτι να `θελα να πω

Μα δε με νιώσανε

Μια λυπημένη αναπνοή

Για την πουτάνα τη ζωή

Που μου χρεώσανε

(επωδός)

Έτσι ξεκίνησα λοιπόν, έτσι ξεκίνησα

Δε με ρωτήσανε ζωή, μα σε συνήθισα

Σαν πληγωμένο αετόπουλο στο χώμα

Ψάχνω τη δύναμη να κρατηθώ ακόμα(x2)

(Στροφή 2)

Έτσι ξεκίνησα λοιπόν, έτσι ξεκίνησα

Άλλα μου δείξανε και άλλα εγώ αντίκρισα

Θεέ μου κι ας ήξερα ποια μέρα θα πεθάνω

Και του θανάτου μου γενέθλια να κάνω

Πάνω σε λάσπες και καρφιά

Στ' άδικου κόσμου τη φωτιά πρωτοπερπάτησα

Ισορροπία σταθερή

Για να προλάβω τη ζωή

Όμως την πάτησα

Μονό το «α» και το «χ»

Στη σχολική μου εποχή

Πρωτοσυλλάβισα

Γι αυτό το «αχ» και το «γιατί»

Όπου βρεθώ μ' ακολουθεί

Κι ας σαραντάρισα

Έτσι περνούσε ο καιρός

Και γω στο δρόμο μου σκυφτός

Έκανα όνειρα

Έτυχε να `μαι απ' αυτούς

Που κολυμπάνε στους αφρούς

Και στα λασπόνερα

Στάζει το αίμα της ψυχής

Σαν τις σταγόνες της βροχής

Όμως ποιος νοιάζεται

Και την αόρατη πληγή

Που μέσα μου αιμορραγεί

Ποιος τη μοιράζεται

(Επωδός)

Έτσι ξεκίνησα λοιπόν, έτσι ξεκίνησα

Δε με ρωτήσανε ζωή, μα σε συνήθισα

Σαν πληγωμένο αετόπουλο στο χώμα

Ψάχνω τη δύναμη να κρατηθώ ακόμα(x2)

Έτσι ξεκίνησα λοιπόν, έτσι ξεκίνησα

Άλλα μου δείξανε κι άλλα εγώ αντίκρισα

Θεέ μου κι ας ήξερα ποια μέρα θα πεθάνω

Και του θανάτου μου γενέθλια να κάνω (x2)

На шляхах нещастя

На мосту зітхання

Зробила мене мама

Осінній вечір

Живи своїм холодним серцем

Вони бачили мої очі

З пластиковими брязкальцями

Красиво і барвисто

Вони заколисували мене

І маленькі очі

Вони бачили блага світу

І вони погодилися

Моє молоко було гірке

І мій маленький водяний гліф

Це мене підняло

І навпроти моєї ліжечка

Доля мій лиходій

І він пишався мною

Мій плач був туманний

Як щось я хотів сказати

Але вони мене не відчували

Сумний подих

За життя повії

Вони звинуватили мене

(рефрен)

Так я почав, так я почав

Вони не просили мене життя, а я до вас звик

Як поранений орел на землі

Я шукаю сили, щоб триматися на місці (x2)

(Поворот 2)

Так я почав, так я почав

Деякі вони мені показали, а інших я бачив

Боже мій, навіть якби я знав, якого дня я помру

І з дня народження моєї смерті робити

На бруд і нігті

У несправедливому світі я вперше ступив у вогонь

Стабільний баланс

Зловити життя

Але я натиснув

Тільки "а" і "х"

У моєму шкільному віці

Я вперше написав

Для цього "ах" і "чому"

Де б я не був, він слідує за мною

Навіть якби мені було сорок

Ось так пройшов час

А я йду своєю дорогою зігнувшись

У мене були мрії

Я випадково був одним із них

Купання в піні

І в каламутній воді

Кров душі капає

Як краплі дощу

Але кого це хвилює

І невидима рана

Це кровоточить всередині мене

Хто ділиться

(Приспів)

Так я почав, так я почав

Вони не просили мене життя, а я до вас звик

Як поранений орел на землі

Я шукаю сили, щоб триматися на місці (x2)

Так я почав, так я почав

Деякі показали мені, а інші я бачив

Боже мій, навіть якби я знав, якого дня я помру

І мій день народження смерті (x2)