Nos yeux gonflés - Tomalone feat. Hyacinthe et L.O.A.S, Tomalone, Hyacinthe

La fin d’l'été et les jeunes sont tristes, la ville est grise là-bas

Petit flirte sans surprise, lové dans la nuit noire, chaque seconde d’oublie

comme une année d’plus

Photos souvenirs, mélancolie, à l’arrêt d’bus

Tu parles de nous comme si ça existait, tu parles d’amour comme si on l’méritait

Les vœux sont vains et les yeux sont clos (les yeux sont clos)

Début et fin parce que les deux sont beaux

Et la capitale brille, quand les mouches grillent sur la lampe

Rejoindre la voie rapide, amour d'été dans la salle d’attente

Et on maquille les souvenirs, à ma belle adolescence

Les flashs des lampadaires, premiers pas sur la rampe

Il pleut contre la vitre, seul avec cette fille, j’me force à jouir pour lui

faire plaisir

Le ciel pleure contre la vitre, le ciel pleure contre la vitre

C’est la fin d’l'été, c’est la fin du disque

La nuit vient de tomber (hin-in-in-in-in, hin-in)

Sur nos yeux gonflés (hin-in-in-in-in, hin-in)

Et si les autres se trompaient (hin-in-in-in-in, hin-in)

Ma haine s’est estompée (hin-in-in-in-in, hin-in)

Deux pas de danse dans une flaque d’eau, ma go dans ses bottes, jeune,

triste et belle

Main dans la main deux ado', radio, cœurs fléchés à l’Opinel

K-Way, peluche, sac à dos, là-haut, cartes postales et somnifères

Immobiles sous la pluie fine, Wi-Fi, réfugiés dans une chambre d’hôtel

Hissés sur la tour des rois, gouttes de pluie sur lunettes noires

Miroir mon beau miroir, heureux que tu l’sois plus que moi

Rêve sépia, verre de Coca, dans la poche quelques dollars, billets d’retour au

tocard

Polaroid oublie-moi

Un épais brouillard dans la douche, glisser deux doigts dans sa bouche

Le monde extérieur se dissout, bisous, j’suis saoul quand je la touche

Elle est nue, les cheveux noués, roulée dans une serviette de bain

Viens, on descend le mini-bar, pénards pour oublier demain, hein

Table de chevet, mots brisés, grisé par l’alcool électrisé

Si j’ai l’air un petit peu déprimé j’irai dans cette cité grise et triste

On s’oublie dans l’silence, laisse le temps s'étirer

Sur ce divan sommes-nous vivants ou seulement en train de respirer?

Кінець літа і молодь сумує, там місто сіре

Маленькі флірти без подиву, згорнуті в темну ніч, кожна секунда забуття

як ще один рік

Фото на пам'ять, меланхолія, на зупинці

Ви говорите про нас, ніби воно існує, ви говорите про кохання, ніби ми цього заслуговуємо

Бажання марні і очі закриті (очі закриті)

Початок і кінець, тому що обидва красиві

І столиця сяє, коли мухи на лампу летять

Приєднуйтесь до швидкої смуги, літнього кохання в залі очікування

І ми вигадуємо спогади в моїй прекрасній юності

Блимає ліхтар, перші кроки по пандусу

Іде дощ проти скла, наодинці з цією дівчиною, я змушую себе кінчити заради нього

задовольнити

Небо плаче об скло, небо плаче об скло

Кінець літа, кінець запису

Щойно настала ніч (хін-ін-ін-ін, гін-ін)

На наші опухлі очі (хінь-ін-ін-ін, гін-ін)

Що, якщо інші були неправі (хін-ін-ін-ін, гін-ін)

Моя ненависть зникла (хін-ін-ін-ін, гін-ін)

Два танцювальні кроки в калюжі, мій іду в його чоботях, молодий,

сумно і красиво

Рука об руку, двоє підлітків, радіо, серця-стріли на Opinel

K-Way, плюш, рюкзак, там, нагорі, листівки та снодійне

Нерухоме під дощем, Wi-Fi, біженці в номері готелю

Підняли на вежі королів, краплі дощу на темних стеклах

Дзеркало моє прекрасне дзеркало, щаслива, що ти більше мене

Мрія Sepia, склянка кока-коли, кілька доларів у кишені, зворотні квитки до

невдаха

polaroid забудь мене

Сильний туман у душі, посуньте два пальці в її рот

Зовнішній світ розчиняється, цілує, я п'яний, коли доторкаюся до неї

Вона гола, волосся закручене, загорнуте в рушник

Давай міні-бар знімаємо, покидьки завтра забути, га

Тумбочка, ламані слова, наелектризоване алкогольним сп’янінням

Якщо я буду виглядати трохи пригніченим, я поїду в це сіре і сумне місто

Ми забуваємося в тиші, нехай час тягнеться

На цьому дивані ми живі чи тільки дихаємо?