Осколки - Normal'ный

Она разбила ему сердце, уходил куда-то в рассвет.

Он запретил себе нежность, она, исчезала в его голове.

Но слезы на ее щеках опять, в груди — раненый воздух,

Она звонит ему, чтобы сказать — «Вернись!», но уже поздно.

Припев:

В ее глазах небо заплачет дождями без причин,

Она хочет нежность, но его сердце по-прежнему молчит.

В ее глазах небо… Она хочет нежность…

Она запачкала тушью очередную постель, но

В сердце осколок царапает душу напоминая его.

Но слезы на ее щеках опять, в груди, раненный воздух,

Она звонит ему, чтобы сказать — «Вернись!», но уже поздно.

Припев:

В ее глазах небо заплачет дождями без причин,

Она хочет нежность, но его сердце по-прежнему молчит.

В ее глазах небо… Она хочет нежность…

Вона розбила йому серце, йшов кудись на світанок.

Він заборонив собі ніжність, вона зникала в його голові.

Але сльози на її щеках знову, в грудях — поранене повітря,

Вона дзвонить йому, щоб сказати — повернися!, але вже пізно.

Приспів:

У її очах небо заплаче дощами без причин,

Вона хоче ніжність, але серце, як і раніше, мовчить.

У її очах небо… Вона хоче ніжність…

Вона забруднила тушшю чергову постіль, але

У серці уламок дряпає душу нагадуючи його.

Але сльози на її щоках знову, в грудях, поранене повітря,

Вона дзвонить йому, щоб сказати — повернися!, але вже пізно.

Приспів:

У її очах небо заплаче дощами без причин,

Вона хоче ніжність, але серце, як і раніше, мовчить.

У її очах небо… Вона хоче ніжність…