Наш Париж - Normal'ный

Я знаю почему ты плачешь.

Ты, как и я

Решила всё вспомнить, но уже поздно.

Сегодня я решил взорвать наш Париж.

Припев:

Давай взорвем наш Париж и запретим нашу жизнь.

Минируй парки, аллеи, дома и мосты, где тобой я простыл.

Я пристрелю наш Париж, пока ты трепетно спишь.

Шальная пуля насквозь отношений с тобой — мы уже не любовь.

Помню твой шепот проникал под мою кожу,

И я сутками не мог уснуть от этих ожогов.

Минус двадцать;

холода, мы за руку вместе,

И поцелуи на крыльце топили сто по Цельсию.

Помню как ангелы только в нас и целились,

А ты смеялась и кричала, что мы навсегда.

Там нашим главным хобби была только постель,

И руки грели похлеще костра.

Помню нырял в твои глаза, и в них

Пытался утонуть, как ребенок в глубоком басcейне,

Но ты тянула руку, чтобы спасти,

Я выныривая каждый раз, искренне просил прощения.

Но хватит «Прости» — я в тебя не верю.

Я тебе не верю, ты уже прошлая жизнь!

И на твои письма, напичканных целью,

Я ставлю «Ignore» и взрываю Париж.

Припев:

Давай взорвем наш Париж и запретим нашу жизнь.

Минируй парки, аллеи, дома и мосты, где тобой я простыл.

Я пристрелю наш Париж, пока ты трепетно спишь.

Шальная пуля насквозь отношений с тобой — мы уже не любовь.

Давай взорвем наш Париж и запретим нашу жизнь.

Минируй парки, аллеи, дома и мосты, где тобой я простыл.

Я пристрелю наш Париж, пока ты трепетно спишь.

Шальная пуля насквозь отношений с тобой — мы уже не любовь.

Я знаю чому ти плачеш.

Ти, як і я

Вирішила все згадати, але вже пізно.

Сьогодні я вирішив підірвати наш Париж.

Приспів:

Давай підірвемо наш Париж і заборонимо наше життя.

Мінуй парки, алеї, будинки та мости, де тобою я¦простив.

Я пристрелю наш Париж, поки ти трепетно ​​спиш.

Шалена куля наскрізь стосунків з тобою — ми вже не любов.

Пам'ятаю твій шепіт проникав під мою шкіру,

І я добами не міг заснути від цих опіків.

Мінус двадцять;

холоду, ми за руку разом,

І поцілунки на ганку топили сто за Цельсієм.

Пам'ятаю як ангели тільки в нас і цілилися,

А ти сміялася і кричала, що ми назавжди.

Там нашим головним хобі була тільки постіль,

І руки гріли гірше за багаття.

Пам'ятаю пірнав у твої очі, і в них

Намагався потонути, як дитина в глибокому басейні,

Але ти тягла руку, щоб врятувати,

Я виринаючи кожного разу, щиро просив вибачення.

Але вистачить «Пробач» — я в тебе не вірю.

Я тебе не вірю, ти вже минуле життя!

І на твої листи, напханих метою,

Я ставлю «Ignore» і підриваю Париж.

Приспів:

Давай підірвемо наш Париж і заборонимо наше життя.

Мінуй парки, алеї, будинки та мости, де тобою я¦простив.

Я пристрелю наш Париж, поки ти трепетно ​​спиш.

Шалена куля наскрізь стосунків з тобою — ми вже не любов.

Давай підірвемо наш Париж і заборонимо наше життя.

Мінуй парки, алеї, будинки та мости, де тобою я¦простив.

Я пристрелю наш Париж, поки ти трепетно ​​спиш.

Шалена куля наскрізь стосунків з тобою — ми вже не любов.