Utopia - Nomadi

Utopia aveva una sorella maggiore

che si chiamava Verit?

senza errore

lanciava spesso un aquilone nel vento

su cui era scritto libert?

con l’accento.

Le due sorelle trascorrevano il tempo

senza fermarsi mai neppure un momento

avvinte sempre quel aquilone

senza sapere, sapere ragione.

Ma troppo deboli le braccia delle fate

e troppo fini quelle dita delicate

strapp?

la fune il forte vento quel giorno

e l’aquilone pi?

non fece ritorno.

Quell’incidente cancello la magia

le due sorelle separaron la via,

Utopia and?

per il mondo a cercare

e Verit?

gi?

si pensava a sposare.

La Verit?

si sposava col Tempo

anche Utopia fu invitata all’evento,

«Non ti sposare resta libera che tedi

guarda che le parole son seni!»

«E parole sono seni hai ragione

ma per fiorire non?

gi?

la stagione».

«Il tuo non?

un matrimonio d’affetto

ti peser?

questa casa e quel letto.»

Mentre Utopia andava via allegramente

perch?

vedeva il futuro presente

Verit?

a capo chino sussurrava

«Stai confondendo il desiderio e il destino».

E l’animo corse come fa un torrente

cambiando segno tra passato e presente,

Utopia ogni notte un uomo amava

ed all’alba lo abbandonava.

Per verit?

a quanto si dice

il matrimonio non fu mai felice

il Tempo non?

un marito ideale

avaro vecchio ed anche brutale.

Ma infondo infondo qualcosa ne ha avuto

con tanti (mille)* amanti lo ha reso cornuto

ed alla fine dell’infedelt?

ha avuto l’eredit?.

Mentre Utopia che non ha un padrone

ne ha centomila senza alcuna ragione

resta da sempre a vagare nel prato,

ma l’aquilone non l’ha pi?

trovato.

У Утопії була старша сестра

який називався Істиною?

без помилок

він часто кидав повітряного змія на вітер

на якому була написана свобода?

з акцентом.

Дві сестри провели час

не зупиняючись ні на мить

завжди зв'язував того повітряного змія

не знаючи, не знаючи причини.

Але руки фей занадто слабкі

і ці ніжні пальці занадто тонкі

розірваний?

мотузка сильний вітер того дня

а повітряний змій пі?

не повернувся.

Ця аварія стирає магію

дві сестри розлучилися,

Утопія і?

щоб світ шукав

і Правда?

вже

вважалося, що вийти заміж.

Правда?

він одружився з часом

Утопію також запросили на захід,

«Не виходь заміж, залишайся вільним, що ти носив

подивись на слова — груди!»

«А слова — це груди, ти маєш рацію

але не процвітати?

вже

сезон".

«Твоє ні?

шлюб по любові

буде важити?

цей будинок і те ліжко».

Тоді як Утопія пішла щасливо

чому

він бачив теперішнє майбутнє

Правда?

— прошепотів він, схиливши голову

«Ти плутаєш бажання і долю».

А душа бігла, як потік

зміна знака між минулим і теперішнім,

Утопію щовечора любив чоловік

а на світанку покинув його.

По правді кажучи?

що сказано

шлюб ніколи не був щасливим

Час ні?

ідеальний чоловік

скупий старий і теж жорстокий.

Але безпідставно у нього було щось

з такою кількістю (тисячю) * коханців зробив його рогоносцем

а в кінці невірності?

мав спадщину.

Поки утопія, яка не має господаря

вона має сто тисяч без причини

завжди блукав на лузі,

але в повітряного змія його вже немає?

знайдено.