Il tavolino - Nomadi

Lontano di troppi universi,

dopo i mondi dispersi,

lontano oltre ogni vero,

dove si perde il pensiero,

lontano?

un immenso,

oltre il balzo nel tempo,

lontano cos?

come quanto,

?

anche il tavolino qui a fianco.

Lontano?

anche un dissenso,

sulla vita ed il suo senso,

lontano?

un modo di fare,

vedere, sentire, giocare,

lontano?

indossare lo stato di un ruolo che si?

conquistato,

lontano perci?

e cos?

tanto,

anche il tavolino qui a fianco.

Quando anche il vero?

vergogna,

perch?

infittisce la menzogna,

forse?

meglio districarsi,

sbattersi del vero degli altri,

le parole non valgon le navi,

disperse fra gorghi stellari,

ma la solitudine di un cielo siderale,

?

forse la menzogna pi?

grave.

Nei segnali a piccoli sorsi,

dispersi come discorsi,

un genio si vende per niente,

o un cretino si gioca la mente,

di l?

dai pianeti del Sole,

le sirene fan quasi le prove,

mentre gi?

si leva un canto,

dal tavolino qui a fianco.

Se ogni rapporto?

una merce,

il senso del vero si perde,

non?

un fatto oscuro

che c'?

bisogno di una mano nel buio,

ma a portarla poi sono in tanti,

ma in odore di negozianti,

mentre c'?

chi ascolta il nostro canto,

dal tavolino qui a fianco.

A proportela poi sono in tanti,

ma in odore di negozianti,

mentre c'?

chi ascolta il nostro canto,

dal tavolino qui a fianco,

a proportela poi sono in tanti,

ma in odore di negozianti,

mentre c'?

chi ascolta il nostro canto,

dal tavolino qui a fianco.

Далеко не надто багато всесвітів,

після розсіяних світів,

далеко понад всяку правду,

де ти втрачаєш свої думки,

далеко?

величезний,

поза стрибком у часі,

далеко cos?

як скільки,

?

також стіл збоку.

Далеко?

навіть інакомислення,

про життя та його сенс,

далеко?

спосіб зробити,

бачити, чути, грати,

далеко?

носите стан ролі, яку ви?

завойований,

так далеко?

і так?

багато,

також стіл збоку.

Коли це правда?

сором,

чому

поглиблює брехню,

можливо?

краще виберися,

биття про правду інших,

слова не варті кораблів,

розкиданий серед зоряних вихрів,

але самотність зоряного неба,

?

можливо, брехня більше?

серйозний.

У сигналах маленькими ковтками,

розсіяні, як промови,

геній продає за безцінь,

або ідіот грає своїм розумом,

з л?

від планет Сонця,

сирени майже випробовують,

поки gi?

піднімається пісня,

з приставного столика.

Якщо якісь стосунки?

товар,

почуття правди втрачено,

ні?

незрозумілий факт

що це?

потрібна рука в темряві,

але багато хто несуть це,

але в запахах крамарів,

поки c '?

хто слухає нашу пісню,

з приставного столика.

Тоді є багато, хто це пропонує,

але в запахах крамарів,

поки c '?

хто слухає нашу пісню,

з приставного столика,

тоді є багато, хто це пропонує,

але в запахах крамарів,

поки c '?

хто слухає нашу пісню,

з приставного столика.