Auschwitz - Nomadi

Son morto con altri cento

Son morto ch’ero bambino

Passato per il camino

E adesso sono nel vento

E adesso sono nel vento…

Ad Auschwitz c’era la neve

Il fumo saliva lento

Nel freddo giorno d’inverno

E adesso sono nel vento

Adesso sono nel vento…

Ad Auschwitz tante persone

Ma un solo grande silenzio:

È strano, non riesco ancora

A sorridere qui nel vento

A sorridere qui nel vento…

Io chiedo come può un uomo

Uccidere un suo fratello

Eppure siamo a milioni

In polvere qui nel vento

In polvere qui nel vento…

Ancora tuona il cannone

Ancora non è contento

Di sangue la belva umana

E ancora ci porta il vento

E ancora ci porta il vento…

Io chiedo quando sarà

Che l’uomo potrà imparare

A vivere senza ammazzare

E il vento si poserà

E il vento si poserà…

Io chiedo quando sarà

Che l’uomo potrà imparare

A vivere senza ammazzare

E il vento si poserà

E il vento si poserà

E il vento si poserà…

Я помер разом із сотнею інших

Я помер, коли був дитиною

Повз димохід

А тепер я на вітрі

А тепер я на вітрі...

В Освенцимі випав сніг

Дим повільно піднімався вгору

У холодний зимовий день

А тепер я на вітрі

Тепер я на вітрі...

Багато людей в Освенцимі

Але одна велика тиша:

Це дивно, я досі не можу

Щоб посміхатися тут, на вітрі

Посміхатися тут, на вітрі...

Я питаю, як чоловік може

Вбити його брата

І все-таки нас мільйони

У пилу тут, на вітрі

У пилу тут, на вітрі...

Гармата ще гримить

Все ще не щасливий

Людський звір крові

А ще вітер нас приносить

А вітер ще несе нам...

Питаю коли це буде

Цей чоловік зможе навчитися

Жити, не вбиваючи

І вітер утихне

І вітер утихне...

Питаю коли це буде

Цей чоловік зможе навчитися

Жити, не вбиваючи

І вітер утихне

І вітер утихне

І вітер утихне...