Двое - Никита

Нас было двое

Небо манит своей красотою

Словно птицы сливались с мечтою

И в безмолвии фраз

Страстью с любовью

Нас манило с тобою звездою

Растворялись как сахар с водою

В окружении глаз

Двое на краю обрыва

Сидели, замечтались

Только их дождем размыло

Души их прощались

Двое на краю обрыва

Сидели, замечтались

Только их дождем размыло

Души их прощались

Нас было двое

Безмятежно летим мы с тобою

Обжигало нам крылья любовью

Небо только для нас

Двое на краю обрыва

Сидели, замечтались

Только их дождем размыло

Души их прощались

Двое на краю обрыва

Сидели, замечтались

Только их дождем размыло

Души их прощались

Нас було двоє

Небо вабить своєю красою

Немов птахи зливалися з мрією

І в безмовності фраз

Пристрастю з любов'ю

Нас манило з тобою зіркою

Розчинялися як цукор з водою

В оточенні очей

Двоє на краю обриву

Сиділи, замріялися

Тільки їх дощем розмило

Душі їхні прощалися

Двоє на краю обриву

Сиділи, замріялися

Тільки їх дощем розмило

Душі їхні прощалися

Нас було двоє

Безтурботно летимо ми з тобою

Обпалювало нам крила любов'ю

Небо тільки для нас

Двоє на краю обриву

Сиділи, замріялися

Тільки їх дощем розмило

Душі їхні прощалися

Двоє на краю обриву

Сиділи, замріялися

Тільки їх дощем розмило

Душі їхні прощалися