Солнце в миллионах луж - Ник Ефремов

Разбуди меня,

Когда листья упадут,

Их в поля ветра,

Очень быстро унесут.

Когда стихнет вой,

Вечно воющих волков,

Я найду тебя,

Я уже почти готов.

Солнце в сотнях луж,

Солнце в миллионах луж одно,

И больше нету.

Солнце в сотнях луж,

В сотнях миллионов луж одно,

И больше нету.

Больше нету.

И больше нету.

Разбуди меня,

Вышло время для войны,

На своих кусочках суши,

Оказались мы одни.

Но растают днём,

Все различия картин,

Нам казалось тебя много,

Оказалось, ты один!

Солнце в сотнях луж,

Солнце в миллионах луж одно,

И больше нету.

Солнце в сотнях луж,

В сотнях миллионов лишь одно,

И больше нету.

Больше нету,

Больше нету,

И больше нету…

Розбуди мене,

Коли листя впаде,

Їх в поля вітру,

Дуже швидко віднесуть.

Коли стихне виття,

Вовків, що вічно виють,

Я знайду тебе,

Я вже майже готовий.

Сонце в сотнях калюж,

Сонце в мільйонах калюж одне,

І більше немає.

Сонце в сотнях калюж,

У сотнях мільйонів калюж один,

І більше немає.

Більше немає.

І більше немає.

Розбуди мене,

Вийшов час для війни,

На своїх шматочках суші,

Виявилися ми одні.

Але ростають вдень,

Усі відмінності картин,

Нам здавалося тебе багато,

Виявилося, ти один!

Сонце в сотнях калюж,

Сонце в мільйонах калюж одне,

І більше немає.

Сонце в сотнях калюж,

У сотнях мільйонів лише одне,

І більше немає.

Більше немає,

Більше немає,

І більше немає ...