Несмышлёный - Ник Ефремов

Я давно задаю тебе один вопрос,

Этот вопрос мучает долго и всерьёз,

Я не помню как попали мы сюда,

Я не знаю как мы выберемся оттуда, и куда,

Не пойму я: что, зачем, и почему?

Почему мне приходится кричать об этом одному,

Как корова кричит своё «Му»,

Не пойму.

Кто ты на самом деле?

Кто мы на самом деле?

Кто ты на самом деле?

Кто мы на самом деле?

Я спросил у всех на свете:

Кто же мы на самом деле?

Но никто мне не ответил,

Кто же мы на самом деле?

(Я спросил)

(Я узнал)

Я давно задаю тобі одне питання,

Це питання мучить довго і всерйоз,

Я не пам'ятаю як потрапили ми сюди,

Я не знаю як ми виберемося звідти, і куди,

Не розумію я: що, навіщо, і чому?

Чому мені доводиться кричати про це,

Як корова кричить своє «Му»,

Не зрозумію.

Хто ти насправді?

Хто ми насправді?

Хто ти насправді?

Хто ми насправді?

Я спитав у всіх на світі:

Хто же ми насправді?

Але ніхто мені не відповів,

Хто же ми насправді?

(Я запитав)

(Я впізнав)