Dead Boy's Poem - Nightwish

Born from silence, silence full of it

A perfect concert my best friend

So much to live for, so much to die for

If only my heart had a home

Sing what you can’t say

Forget what you can’t play

Hasten to drown into beautiful eyes

Walk within my poetry, this dying music

— My loveletter to nobody

Never sigh for better world

It’s already composed, played and told

Every thought the music I write

Everything a wish for the night

Wrote for the eclipse, wrote for the virgin

Died for the beauty the one in the garden

Created a kingdom, reached for the wisdom

Failed in becoming a god

Never sigh…

«If you read this line, remember not the hand that wrote it Remember only the verse, songmaker’s cry the one without tears

For I’ve given this its strength and it has become my only strength.

Comforting home, mother’s lap, chance for immortality

Where being wanted became a thrill I never knew

The sweet piano writing down my life»

«Teach me passion for I fear it’s gone

Show me love, hold the lorn

So much more I wanted to give to the ones who love me

I’m sorry

Time will tell (this bitter farewell)

I live no more to shame nor me nor you

And you… I wish I didn’t feel for you anymore…»

A lonely soul

An ocean soul

Народжений з тиші, тиша, сповнена нею

Ідеальний концерт, мій найкращий друг

Стільки за що жити, стільки за що померти

Якби в моєму серці був дім

Співайте те, що не можете сказати

Забудьте, у що не можна грати

Поспішайте потонути в красивих очах

Пройдіться в моїй поезії, цій вмираючій музиці

— Мій любовний лист нікому 

Ніколи не зітхай за кращим світом

Це вже складено, зіграно і розказано

Кожна думка про музику, яку я пишу

Усе бажання на ніч

Писав для затемнення, писав для діви

Помер за красуню, що в саду

Створив королівство, потягнувся за мудрістю

Не вдалося стати богом

Ніколи не зітхай…

«Якщо ти читаєш цей рядок, не пам’ятай руку, що написала, Пам’ятай лише куплет, піснярський плач, той без сліз

Бо я дав цьому силу, і це стало моєю єдиною силою.

Затишний дім, мамині коліна, шанс на безсмертя

Де бути розшукуваним, я ніколи не знав

Миле піаніно записує моє життя»

«Навчи мене пристрасті, бо я боюся, що вона зникла

Покажи мені любов, тримай лорна

Набагато більше я хотів дати тим, хто мене любить

мені шкода

Час покаже (це гірке прощання)

Я більше не живу, щоб соромитися ні мені, ні тобі

А ти… я б хотів, щоб я більше не відчував до тебе…»

Самотня душа

Океанська душа