Somnambule - Nicolas Fraissinet

Lorsque la nuit vient je me transforme en voyageur

L’oeil des loups de loin me rappelle d’autres torpeurs

Lorsque la nuit vient je me libre enfin le coeur

Le sommeil me tient irresponsable de mes erreurs

Quand je vole je fuis le monde

Je m’affole de dire

Que je ne ris, que le visage endormi

Voil qu’elle revient ma rituelle errante humeur

Je prends le chemin secret des … ardeurs

J’entrevois en rЄve les d (c)sirs de mon int (c)rieur

Je rejoins les l (c)gions de ces innocents marcheurs

Quand je vole je fuis le monde

Je m’affole de dire

Que je ne ris, que le visage endormi

Je marche sur les toits du ciel les yeux grands ouverts

En moi s'(c)veille l’ancienne voie

Qui me ramne mes sourdes lois

Je marche sur les toits du ciel les yeux grands ouverts

En moi s'(c)veille l’ancienne voie

Qui me ramne mes sourdes joies

Dans un sourire

Je voudrais pouvoir me dire qu’un jour mon (c)veil viendra

Sur la raison qui m’attire vers ce soleil en (c)clats

Je ne sais pas quand

Je marche sur les toits du ciel les yeux grands ouverts

En moi s'(c)veille l’ancienne voie

Qui me ramne mes sourdes lois

Je marche sur les toits du ciel les yeux grands ouverts

En moi s'(c)veille l’ancienne voie

Qui me ramne mes sourdes joies

Dans un sourire

(Merci Till pour cettes paroles)

Коли настає ніч, я перетворююся на мандрівника

Око вовків здалеку нагадує інші заціпеніння

Коли настає ніч, я нарешті звільняю своє серце

Сон тримає мене безвідповідальності за свої помилки

Коли я літаю, я тікаю від світу

Мені неприємно говорити

Що я тільки сміюся із сонним обличчям

Там вона повертає мій мандрівний ритуальний настрій

Я йду таємним шляхом... запалу

Я бачу уві сні бажання мого внутрішнього (с)сміху

Я приєднуюся до l(c)gions цих невинних пішоходів

Коли я літаю, я тікаю від світу

Мені неприємно говорити

Що я тільки сміюся із сонним обличчям

Я ходжу по дахах неба з широко розплющеними очима

У мені прокидається старий шлях

Хто повертає мені закони мої глухі

Я ходжу по дахах неба з широко розплющеними очима

У мені прокидається старий шлях

Хто повертає мені мої глухі радості

В усмішці

Я хотів би сказати собі, що одного дня моє (c)пробудження настане

Про причину, що тягне мене до цього сонця в (з)щепки

Я не знаю коли

Я ходжу по дахах неба з широко розплющеними очима

У мені прокидається старий шлях

Хто повертає мені закони мої глухі

Я ходжу по дахах неба з широко розплющеними очима

У мені прокидається старий шлях

Хто повертає мені мої глухі радості

В усмішці

(Дякую Тіллю за ці тексти)