Однозвучно гремит колокольчик - Nicolai Gedda, Хор Ленинградского радио и телевидения

Однозвучно гремит колокольчик

И дорога пылится слегка,

И уныло по ровному полю

Разливается песнь ямщика.

Столько грусти в той песне унылой,

Столько чувства в напеве родном,

Что в груди моей хладной, остылой

Разгорелося сердце огнем.

И припомнил я ночи иные,

И родные поля и леса.

И на очи давно уж сухие,

Набежала, как искра слеза.

Однозвучно гремит колокольчик

И дорога пылится слегка.

И замолк мой ямщик, а дорога

Предо мной далека, далека…

Однозвучно гримить дзвіночок

І дорога припадає пилом злегка,

І похмуро по рівному полю

Розливається пісня ямщика.

Стільки смутку в тій пісні похмурої,

Стільки почуття в наспіві рідному,

Що в груди моїй холодній, остиглій

Розгорілося серце вогнем.

І пригадав я ночі інші,

І рідні поля та ліси.

І на очі давно вже сухі,

Набігла, як іскра сльозу.

Однозвучно гримить дзвіночок

І дорога припадає пилом злегка.

І замовк мій ямщик, а дорога

Переді мною далека, далека...