Chitarra Souna Piu Piano - Nicola Di Bari

Il y avait un garçon qui vivait simplement

Travaillant dans le faubourg

Il y avait une fille qui rêvait sagement

En attendant l’amour

Il y avait le printemps

Le printemps des romans

Qui passait en chantant

Et cherchait deux cœurs tout blanc

Pour prêter ses serments

Et en faire des amants

Il y a eu un moment merveilleux

Lorsque leurs regards se sont unis

Il y a eu ces instants délicieux

Où sans rien dire ils se sont compris

Il y a eu le destin

Qui a poussé le gamin

À lui prendre la main

Il y a eu la chaleur

La chaleur du bonheur

Qui leur montait au cœur

Il y avait cette chambre meublée

Aux fenêtres donnant sur la cour

Il y avait ce couple qui s’aimait

Et leurs phrases parlaient de toujours

Il y avait le gamin

Qui promenait sa main

Dans les cheveux de lin

De la fille aux yeux rêveurs

Tandis que dans leur cœur

S’installait le bonheur

Il y a eu ces deux corps éperdus

De bonheur et de joies sans pareils

Il y a eu tous ces rêves perdus

Qui remplaçaient leurs nuits sans sommeil

Il y a eu le moment

Où soudain le printemps

A repris ses serments

Il y a eu le bonheur

Qui s’est enfui en pleurs

D’avoir brisé deux cœurs

Il y avait un garçon qui vivait simplement

Travaillant dans le faubourg

Il y avait une fille qui pleurait en songeant

À son premier amour

Il y avait le destin

Qui marchait son chemin

Sans s’occuper de rien

Tant qu’il y aura des amants

Il y aura des serments qui ne dureront qu’un printemps

Був хлопець, який жив просто

Робота в передмісті

Була дівчина, яка мудро мріяла

В очікуванні кохання

Була весна

Весна романів

Хто пройшов спів

І шукав два серця всі білі

Щоб прийняти його клятву

І зробити їх коханцями

Був чудовий момент

Коли їх очі зустрілися

Були такі смачні моменти

Де, нічого не кажучи, зрозуміли один одного

Була доля

Хто штовхнув малюка

Взяти її за руку

Була спека

Тепло щастя

які йшли до їхніх сердець

Спальня була умебльована

Вікна виходять у двір

Була пара, яка любила один одного

І їхні вироки говорили вічно

Там був малюк

Хто махав рукою

У лляному волоссі

Від мрійливоокої дівчини

Поки в їхніх серцях

Настало щастя

Були ці два загублені тіла

Неперевершене щастя і радість

Були всі ці втрачені мрії

Хто замінив їм безсонні ночі

Був час

де раптом весна

Відновив свою присягу

Було щастя

Хто втік з плачем

Розбити два серця

Був хлопець, який жив просто

Робота в передмісті

Була дівчина, яка заплакала задумавшись

До свого першого кохання

Була доля

який йшов своїм шляхом

Ні про що не турбуючись

Поки є коханці

Будуть клятви, які триватимуть лише весною