Begin Again - Nick Mulvey, Little Dragon

Mary was my mother’s mother and my sister too

There’s rain in the river, there’s a river running through

To the sea around these islands, crying tears of sorrow pain

There’s rain in the river, there’s a river in my veins

Mary, young as we may be, you know

The blood in you and me

Is as old as blood can be

Is as old as blood can be

As old as blood can be

Living lines of memory drew the markings on my hands

Ancient lines of living love awaken in this land

Saying, I am in the forest, in the city and the field

I am in the bounty, come on, know me as I yield

I am in the falcon, in the otter and the stoat

I am in the turtle dove with nowhere left to go

In the moment of blind madness when he’s pushing her away

I am in the lover and in the ear who hears her say

Can we begin again, oh baby, it’s me again

I know you are so different to me, but I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

Nigh, nigh, nigh, nigh

(I love you just the same)

Mary Ethel Roderick, 1912 to '72

Though we never met in flesh, here I remember you

Were a woman, you were gentle, you were modest, you were kind

A mother, wife and gran, you were a woman of your time

Mary, young as we may be, you know

The blood in you and me

Is as old as blood can be

Is as old as blood can be

As old as blood can be

She says I am in the living, I am in the dying too

I am in the stillness, can you see me as I move?

I am in the hawthorn, in the apple and the beech

I am in the mayhem, in the medicine of speech

In the moment of blind madness when he’s pushing her away

I am in the lover and in the ear who hears her say

Can we begin again, oh baby, it’s me again

I know you are so different to me, but I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

I love you just the same

Мері була матір’ю моєї матері і моєю сестрою

У річці дощ, через неї тече річка

До моря навколо цих островів, плачучи сльозами скорботного болю

У річці дощ, у моїх жилах — річка

Мері, як би ми не були молодими, ти знаєш

Кров у вас і мені

Наскільки стара кров

Наскільки стара кров

Наскільки старою може бути кров

Живі рядки пам’яті намалювали позначки на моїх руках

У цій землі пробуджуються стародавні лінії живого кохання

Кажуть, я у лісі, у місті й полі

Я у нагороді, давай, знай мене як я віддаюся

Я у соколі, у видрі й горностаї

Я в горлиці, мені нікуди діти

У момент сліпого божевілля, коли він відштовхує її

Я у коханому і у вуху, хто чує її слова

Чи можемо ми почати знову, дитино, це знову я

Я знаю, що ти такий інший для мене, але я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Близько, близько, близько, близько

(Я люблю тебе так само)

Мері Етель Родерік, 1912-72

Хоч ми ніколи не зустрічалися, але тут я вас пам’ятаю

Була жінкою, ти була ніжною, ти була скромною, ти була доброю

Мати, дружина і бабуся, ти була жінкою свого часу

Мері, як би ми не були молодими, ти знаєш

Кров у вас і мені

Наскільки стара кров

Наскільки стара кров

Наскільки старою може бути кров

Вона каже, що я живу, я у вмираючому теж

Я у тиші, ви бачите, як я рухаюся?

Я у глоду, в яблуні та буку

Я у погромі, у медицині мови

У момент сліпого божевілля, коли він відштовхує її

Я у коханому і у вуху, хто чує її слова

Чи можемо ми почати знову, дитино, це знову я

Я знаю, що ти такий інший для мене, але я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само

Я люблю тебе так само