I Giorni Dello Smarrimento - Niccolò Fabi, Pier Cortese

Sono i giorni dello smarrimento

Dell’amore che non si inventa

I giorni senza destinazione

E senza un movimento

Quando il gioco si fa serio

E si smette di giocare

Ed è tutta una salita fino a sera

Fino al sonno che ristora

Sono i giorni dello smarrimento

I giorni senza desideri

Degli eventi in controtempo

Senza un ruolo del reale

Degli occhi chiusi contro il Sole

In attesa di un barlume

Quando non senti più calore

E del vuoto che ti assale

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La strada per tornare?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La stella da seguire?

Sono i giorni del vagabondo

Di un mondo brutto e chiuso a riccio

Cittadino di un bel niente

Straniero dappertutto

Del pacifico e determinato

Esercizio del dissenso

I giorni in cui capirsi è complicato

I giorni fuori tempo

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La strada per tornare?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La stella da seguire?

La stella da seguire?

Sono giorni complicati

I giorni dello smarrimento

Dove ti cerchi in una sola persona

E ti perdi in altre cento

Il re brucia corona

E il silenzio trova le parole

Il mare vuole essere collina

Per contemplarsi dall’alto

Come fa uno specchio

Come tu guardi il riflesso di quello che non ti ho mai detto

Di quello che non ti ho mai detto

Il mattino così stanco di illuminare

Che mi ripete all’infinito buonanotte

E l’acqua si fa vino

Come l’innocente diventa un assassino

Ma anche un orologio rotto

Ha ragione per due volte al giorno

E allora perché non posso sentirmi come mi sento?

I tempi stanno cambiando

Ma l’unica cosa che conta

È amare quello che ho intorno

È sentire in faccia il vento

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La strada per tornare?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

Dov'è?

La stella da seguire?

La stella da seguire?

Це дні втрачених

Про любов, яку неможливо вигадати

Дні без місця призначення

І без руху

Коли гра стає серйозною

І ти перестаєш грати

І це все підйом до вечора

До спокійного сну

Це дні втрачених

Дні без бажань

Про події в контр-часі

Без ролі реальності

Очі закриті проти сонця

Чекаю на погляд

Коли ти більше не відчуваєш тепла

І про порожнечу, яка вас атакує

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Шлях назад?

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Зірка, за якою слід наслідувати?

Це дні мандрівника

Про потворний і їжачий світ

Громадянин нічого

Скрізь чужий

З мирних і рішучих

Проведення інакомислення

Дні, коли розуміти один одного складні

Дні поза часом

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Шлях назад?

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Зірка, за якою слід наслідувати?

Зірка, за якою слід наслідувати?

Це складні дні

Дні втрати

Де ти шукаєш себе в одній людині

І ти загубишся в іншій сотні

Король спалює корону

І мовчання знаходить слова

Море хоче бути пагорбом

Споглядати себе згори

Як працює дзеркало

Як ти дивишся на відображення того, чого я тобі ніколи не казав

Про те, чого я тобі ніколи не казав

Ранок так втомився від освітлення

Це нескінченно повторює мені спокійну ніч

І вода стає вином

Як невинний стає вбивцею

Але також зламаний годинник

Він правий двічі на день

То чому я не можу відчувати себе так, як відчуваю?

Часи змінюються

Але єдине, що має значення

Це любити те, що є навколо

Це відчуття вітру в обличчя

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Шлях назад?

куди?

куди?

куди?

куди?

куди?

Зірка, за якою слід наслідувати?

Зірка, за якою слід наслідувати?