La Promessa - Niccolò Fabi

Il giorno in cui sei arrivata si è aperta una porta su un mondo che non

conoscevo

hai portato con te una parte di me

che adesso è il mio vanto

mi hai trovato abbracciato a un ricordo

seduto e annoiato davanti a uno specchio

ho sentito di avere il permesso

di chiudere gli occhi e aprire le braccia

ora è possibile spingerci insieme

oltre i confini del tempo

come certe idee come le maree

come le promesse

è possibile andare lontano senza avere paura

come certe idee come le maree

come le promesse che si fanno

adesso siamo compagni di vita

di vita sognata e di sopravvivenza

la nostra casa è arredata con i tuoi colori

e con le mie parole

i nostri libri mescolati insieme intrecciano

e fondono le nostre storie

ma i segreti nascosti in ogni rapporto

quelli non si raccontano

il nostro amore si sporca le mani

ogni giorno nel fango

più di certe idee più delle maree

più delle certezze

il nostro amore è sospeso nel vuoto

ma con i piedi per terra

più di certe idee più delle maree

più delle certezze che si hanno

tu sei la luce e la pace

la comprensione della sofferenza

io sono la voce e la direzione

le spalle e la malinconia

così abbiamo unito anche il sangue

per coltivare il nostro giardino

e per quanto saremo capaci di farlo

noi lo custodiremo

se potessimo spingerci insieme oltre

i confini del tempo

come certe idee come le maree

come le promesse

se potessimo andare lontano

senza avere paura

come certe idee come le maree

questa è la promessa che ti faccio

У день, коли ти прийшов, відкрилися двері у світ, який не є

я знав

ти приніс з собою частину мене

що тепер є моєю гордістю

ти знайшов мене, як обіймаю спогад

сидіти і нудьгувати перед дзеркалом

Я відчував, що маю дозвіл

закрити очі і розкрити руки

тепер можна зіштовхнути нас разом

поза межами часу

як певні ідеї, як припливи

як і обіцянки

можна далеко піти без страху

як певні ідеї, як припливи

як ваші обіцянки

тепер ми супутники життя

омріяного життя та виживання

наш дім прикрашений вашими кольорами

і моїми словами

наші книги змішані разом

і змішуємо наші історії

але секрети, приховані в кожному стосунку

ті не сказано

наша любов бруднить руки

кожен день в багнюці

більше, ніж певні ідеї, більше, ніж припливи

більше ніж упевненість

наша любов призупинена в порожнечі

але з ногами на землі

більше, ніж певні ідеї, більше, ніж припливи

більше, ніж упевненість у вас є

ти світло і мир

розуміння страждання

Я голос і напрямок

плечі і меланхолія

так ми теж приєдналися до крові

обробляти наш сад

і наскільки ми зможемо це зробити

ми збережемо це

якби ми могли піти далі разом

межі часу

як певні ідеї, як припливи

як і обіцянки

якби ми могли зайти далеко

не боячись

як певні ідеї, як припливи

це я обіцяю тобі