A Prescindere Da Me - Niccolò Fabi

La strada si fa stretta

Ed è più stretta di ogni giro di lancette

Perché è estuario e non un delta

Questa strada alla fine non dà scelta

Alla fine non c'è scelta

E l’itinerario umano

Non prevede alcun ritorno

Ma un’andata, un anno come un giorno

Solo sabbia colorata

Nell’ampolla sottostante della mia clessidra

Il tempo non si sfida

Il tempo non si sfida

Tu muoviti per sempre, pigramente

Si muore nel rigore, nel movimento assente

Nel pensiero senza amore

E io è di questo che ho paura

Perché quando mi fermo

È arrivata la mia bora

Non è finita, non è finita

Può sembrare ma la vita non è finita

Basta avere una memoria ed una prospettiva

A prescindere dal tempo

Non è finita, non è finita

Nonostante tutto il male non è finita

Fino a quando ho una memoria ed una prospettiva

A prescindere dal tempo

A prescindere da tutto

A prescindere da me

Chi tace non è vero che acconsente

Solamente che il rifiuto non sempre trova le parole

Anche io, modestamente, non capisco ma resisto

E ammutolisco dal disgusto

Ma cosa centrerò mai io con tutto questo?

Cosa centrerò mai io con tutto questo?

Comandanti, fateci il piacere

Se prendete decisioni decisive sulle nostre vita

Fatelo soltanto nel momento successivo ad un vostro orgasmo

Grazie a quell’attimo di pace

Avremo un mondo senza rabbia

Un mondo senza guerra

Non è finita, non è finita

Può sembrare ma la vita non è finita

Basta avere una memoria ed una prospettiva

A prescindere dal tempo

Non è finita, non è finita

Nonostante tutto il male non è finita

Fino a quando ho una memoria ed una prospettiva

A prescindere dal tempo

A prescindere da tutto

A prescindere da me

A prescindere da me

A prescindere da me

Дорога стає вузькою

І це тугіше кожного повороту рук

Тому що це лиман, а не дельта

Ця дорога зрештою не дає вибору

Зрештою, вибору немає

І людський маршрут

Він не передбачає повернення

Але в одну сторону, один рік, як один день

Тільки кольоровий пісок

В ампулі під моїм пісочним годинником

Час не кидає собі виклик

Час не кидає собі виклик

Ти рухаєшся вічно, ліниво

Ти вмираєш у суворості, у відсутності руху

В думках без любові

І ось чого я боюся

Бо коли я зупинюся

Прийшла моя бура

Ще не закінчилося, ще не закінчилося

Може здатися, але життя не закінчилося

Досить мати пам’ять і перспективу

Незалежно від погоди

Ще не закінчилося, ще не закінчилося

Незважаючи на все зло, воно не закінчилося

Поки маю пам’ять і перспективу

Незалежно від погоди

Не зважаючи ні на що

Крім мене

Хто мовчить, неправда, що той згоден

Тільки ця відмова не завжди знаходить слова

Я теж, скромно, не розумію, але опираюся

І я мовчу з огидою

Але що я колись робитиму з усім цим?

Що я колись робитиму з усім цим?

Командири, будьте ласкаві

Якщо ви приймаєте вирішальні рішення щодо нашого життя

Робіть це тільки в момент після оргазму

Завдяки тій хвилині спокою

У нас буде світ без гніву

Світ без війни

Ще не закінчилося, ще не закінчилося

Може здатися, але життя не закінчилося

Досить мати пам’ять і перспективу

Незалежно від погоди

Ще не закінчилося, ще не закінчилося

Незважаючи на все зло, воно не закінчилося

Поки маю пам’ять і перспективу

Незалежно від погоди

Не зважаючи ні на що

Крім мене

Крім мене

Крім мене