Молодым - невиди́мка

Мне ветер сказку нашептал,

потом я ночью где-то был.

Все подетально расписал

и все плохое позабыл.

Понятно только молодым,

что можно вечером порой…

Мы на закате улетим,

беру портвейн, иду домой.

Там где рассвет красной мечты.

Там где закат - все позади.

Там где любовь, там где есть ты.

Мы перемен ждем как весны.

Как весны…

Как весны…

Перемен…

В лицо я страху загляну

и кину взор на отчий дом.

Меня наутро заберут,

рассветы встретит летний гром

И мы ловили искры глаз

и целовались до утра.

Как будто бы в последний раз

друг другу смотримся в глаза.

Там где рассвет красной мечты.

Там где закат - все позади.

Там где любовь, там где есть ты.

Мы перемен ждем как весны.

Как весны…

Как весны…

Перемен…

Мені вітер казку нашіптав,

потім я вночі десь був.

Все подетально розписав

і все погане забув.

Зрозуміло лише молодим,

що можна ввечері...

Ми на заході сонця відлетимо,

беру портвейн, йду додому.

Там де світанок червоної мрії.

Там де захід сонця - все позаду.

Там де кохання, там де є ти.

Ми на змін чекаємо як весни.

Як весни.

Як весни.

Змін…

В обличчя я страху зазирну

і кину погляд на рідний дім.

Мене рано заберуть,

світанки зустріне літній грім

І ми ловили іскри очей

і цілувалися до ранку.

Ніби востаннє

один одному дивимось у вічі.

Там де світанок червоної мрії.

Там де захід сонця - все позаду.

Там де кохання, там де є ти.

Ми на змін чекаємо як весни.

Як весни.

Як весни.

Змін…