Asylum - Neuraxis

Confined into a cell/a faded glimpse of hope

The cold metal shines/and the walls are too close

An aura suffocates/through the fog, breathes heavily

Prisoner of his fate/remembering the tragedy

Alone, destructive imagination that once created dreams

Morphs the world into nightmare, replacing reality

Perception of time, lost into the dark

Persistence of this chaos, left a fatal mark

Psychotic obscurity covers the horizon

In perpetual tyranny, slave to the horror

Piece by piece, ascending/a tower of dementia

Arises without end/building delirium

Eternally descending/an infinite fall

Reveals the impossible… escaping the asylum

…the asylum

Feeble ray of light, reflecting the guilt

Scarred hands reaching the unreachable

By despair captive, primitive and chained

Sacred minds breaching the unbreachable

Through solitary hell/hopeless and deranged

Frozen in denial/claustrophobia in a cage

The aura suffocates/at the last breath, realizes

(He is the) prisoner of his faith

A tragic memory

Screaming afar like a distant misery

Tormented whispers crying a dismal melody

Those dreaded voices/in the depth, resonate

In a final praise to liberate

But they only decimate…

…the sanity that struggles to remain

Alone, blame the shadow

Confront the enigma/entrapment of the soul

Perception of time, lost in the dark

Persistence of this chaos, has left a fatal mark

Psychotic obscurity covers the horizon

In perpetual tyranny, slave to the other self…

Piece by piece, ascending/a tower of dementia

Arises without end/building delirium

Eternally descending/an infinite fall

Reveals the impossible… escaping the asylum

…the asylum

A universe reduced to nothing

Immensity so small

Existence… existence without life

Замкнений у клітині/змарні проблиск надії

Холодний метал блищить/а стіни занадто близько

Аура задихається/крізь туман, важко дихає

В’язень своєї долі/згадка про трагедію

Самотня, руйнівна уява, яка колись створювала мрії

Перетворює світ у кошмар, замінюючи реальність

Сприйняття часу, загубленого в темряві

Постійність цього хаосу залишила фатальний слід

Психотична неясність закриває горизонт

У вічній тиранії, раб жаху

Частина за шматком, підйом/вежа деменції

Виникає без кінця/розбудови марення

Вічно спадаючий / нескінченне падіння

Розкриває неможливе... втечу з притулку

...притулок

Слабкий промінь світла, що відображає почуття провини

Руки зі шрамами сягають недосяжного

У відчаї полонений, примітивний і прикутий

Священні уми порушують непорушне

Крізь самотнє пекло/безнадійний і божевільний

Заморожений у запереченні/клаустрофобії в клітці

Аура задихається/на останньому вдиху, усвідомлює

(Він є ) в’язнем своєї віри

Трагічний спогад

Кричить далеко, як далека біда

Вимучений шепіт плаче сумною мелодією

Ці страшні голоси/в глибині резонують

У останній хвалі звільненню

Але вони лише знищують…

…розсудність, яка намагається зберегтися

На самоті звинувачуйте тінь

Зіткніть із загадкою/постою душі

Сприйняття часу, загубленого у темряві

Постійність цього хаосу залишила фатальний слід

Психотична неясність закриває горизонт

У вічній тиранії, раб іншого себе…

Частина за шматком, підйом/вежа деменції

Виникає без кінця/розбудови марення

Вічно спадаючий / нескінченне падіння

Розкриває неможливе... втечу з притулку

...притулок

Всесвіт, зведений нанівець

Величезне так мало

Існування... існування без життя