Driftwood - Neuraxis

Welcome to my oxymoronic world of pain

A world where truth and lies are for the insane

Like driftwood on the shores of my foggy life

I’ve drifted not knowing truly who or what I am

I find refuge in things of other irrelevance

For in the darkest dept of my volatile mind

Everything is clearer and more beautiful than a sunny day

Ponder and ponder, dable in my dementia

Equate and balance theories that never were

And I ponder and ponder my loquent animisity

The two halfs now become one, everything makes sense

But I am sill confined, I must acomplish my task

My companions aid me and tell me what to do

I now know what I must do (I do too)

I lash out declaring war and vengance

The driftwood is now engulfed by a raging sea

Everything now swallowed by black

Serity calms my rage

My head filled with inexplicable knowledge

A fragrance of mountain air now polinates my vibrant senses

I ponder and ponder my perhaps next subjugating attack

For in the realm of madness everything is relative

In solitude I will remain for ever more

Ласкаво просимо в мій оксюморонний світ болю

Світ, де правда і брехня для божевільних

Як корчі на берегах мого туманного життя

Я дрейфував, не знаючи, хто я і що я

Я знаходжу притулок у речах іншого значення

Бо в найтемнішій частині мого непостійного розуму

Все ясніше і прекрасніше, ніж сонячний день

Розмірковуйте й міркуйте, боріться з моєю деменцією

Теорії прирівняння та балансу, яких ніколи не було

І я роздумую й розмірковую про свою вимовну неприязнь

Дві половини тепер стають одним цілим, усе має сенс

Але я замкнений, я мушу виконати своє завдання

Мої супутники допомагають і підказують що робити

Я тепер знаю, що я мушу робити (я теж роблю)

Я накидаюся, оголошуючи війну та помсту

Коряги зараз охоплено розбурханим морем

Все тепер поглинено чорним

Серіті вгамує мій лють

Моя голова наповнилася незрозумілими знаннями

Аромат гірського повітря тепер запилює мої яскраві почуття

Я роздумую й розмірковую про свою можливу наступну підкорювальну атаку

Бо в царстві божевілля все відносно

На самоті я залишусь назавжди