Partirò - Nesli

Io, io partirò

per non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non pensarti più, per non pensarti più)

Partirò dritto dal cuore, è la strada per capire.

E che tutte le parole servano, che servano a non morire.

Partirò e sarà di domenica, prima le nuvole e adesso il sole.

E se la gente dimentica, partirò da questa prigione;

per non avere niente, così nulla andrà perduto,

per sentirmi benvenuto, per un mondo nuovo dopo il mondo caduto.

Partirò anche senza meta, senza acqua, senza scarpe,

tanto affido la mia vita al cielo, senza faccia e arte.

Io, io partirò

per non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non tornare più, per non tornare più)

Io, io partirò

per non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non tornare più, per non tornare più)

Partirò, l’ho sempre fatto.

L’attimo prima della tempesta.

La strada

corre veloce e dietro che cosa resta?

Partirò perché non sia questa, la fine di una promessa

a distruggere l’autostima e poi distruggere la bellezza.

Riparto da qui, da dove non c'è una strada.

La fine del tempo che conoscevo, al tempo che mi separa.

All’altra metà delle cose, perché non si può mai sapere.

Le parole hanno vita lunga, le paure hanno vita breve.

Io, io partirò

per non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non tornare più, per non tornare più)

Io, io partirò

per non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non tornare più, per non tornare più)

Partirò da dove mi hai lasciato:

quel silenzio, quell’incrocio.

Partirò nel buio della notte senza domani, senza risposte.

Partirò da questi scatoloni, le mie stagioni sono lì dentro.

Partirò dalle vecchie canzoni, guardando fuori e tenendo il tempo.

Io, io partirò p

er non pensarti più.

Io, io partirò

per non tornare più.

io, io partirò

per non pensarti più.

(per non pensarti più, per non pensarti più)

Я, я піду

щоб забути про тебе.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(забути про тебе, більше не думати про тебе)

Почну прямо з серця, це шлях до розуміння.

І щоб усі слова були корисними, щоб вони не померли.

Я піду і буде в неділю, спочатку хмари, а тепер сонце.

А якщо люди забудуть, я покину цю тюрму;

не мати нічого, значить, нічого не буде втрачено,

відчувати себе бажаним для нового світу після занепалого світу.

Я теж піду без місця призначення, без води, без взуття,

так багато я довіряю своє життя небу, без обличчя й мистецтва.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(ніколи не повернутися, ніколи не повернутися)

Я, я піду

щоб забути про тебе.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(ніколи не повернутися, ніколи не повернутися)

Я піду, завжди був.

Мить перед грозою.

Вулиця

швидко біжить, а що залишається позаду?

Я піду, щоб на цьому обіцянка не закінчилася

знищити самооцінку, а потім знищити красу.

Починаю звідси, звідки немає дороги.

Кінець часу, який я знав, час, що розділяє мене.

Інша половина справ, тому що ніколи не знатимеш.

Слова довговічні, страхи недовговічні.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(ніколи не повернутися, ніколи не повернутися)

Я, я піду

щоб забути про тебе.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(ніколи не повернутися, ніколи не повернутися)

Я почну там, де ти мене залишив:

та тиша, той перехрест.

Я піду в темну ніч без завтрашнього дня, без відповідей.

Я почну з цих коробок, там мої сезони.

Почну зі старих пісень, стежачи за часом.

Я, я залишу с

ну забудь про це.

Я, я піду

ніколи не повертатися.

Я, я піду

щоб забути про тебе.

(забути про тебе, більше не думати про тебе)