В 14 лет - Несчастный Случай

В 14 лет я готов был ответить на все,

В 14 лет я все тонкости мира просек,

Дип Пёрпл и Брежнев, стихи Пастернака,

Небрежное слово, и сразу же драка,

И каждый знакомый был гений — или козел.

Я в 24 умел отвечать за базар,

Какой-нибудь бред написал, и ни строчки назад.

Гордыня, гастроли, дебильные феньки,

И первые дети, и первые деньги,

А вместо любви бесконечный веселый азарт.

Я в 34 шептал и срывался на крик,

По-прежнему что-то вещал, потому что привык,

Но было ответов уже маловато,

И воздух стал плотным, как мокрая вата,

И все бесполезней болтался мой длинный язык.

А в 44 я рот открываю едва,

Скукожилась мудрость моя, как под снегом трава,

И собственным детям мне трудно ответить,

Откуда берутся те самые дети,

И вовсе не ясно, чему щаз равно дважды два.

Но рядом со мною мое оправданье растет,

Когда-нибудь сын мой меня от незнанья спасет,

Друзья говорят, он умен не по летам,

И скоро к нему я приду за ответом,

В 14 лет он сумеет ответить за все.

У 14 років я готовий був відповісти на все,

У 14 років я всі тонкощі світу просік,

Діп Перпл і Брежнєв, вірші Пастернака,

Недбале слово, і відразу ж бійка,

І кожен знайомий був геній або козел.

Я в 24 умів відповідати за базар,

Який-небудь марення написав, і ні рядки назад.

Гординя, гастролі, дебільні феньки,

І перші діти, і перші гроші,

А замість любви нескінченний веселий азарт.

Я в 34 шепотів і зривався на крик,

Як і раніше, щось мовив, тому що звик,

Але було відповідей уже замало,

І повітря стало щільним, як мокра вата,

І все марно бовтався мій довгий язик.

А в 44 я рот відкриваю ледве,

Скушкірилася мудрість моя, як під снігом трава,

І власним дітям мені важко відповісти,

Звідки беруться ті самі діти,

І зовсім не ясно, чому щаз одно двічі два.

Але поряд зі мною моє виправдання зростає,

Коли мій син мене від незнання врятує,

Друзі кажуть, він розумний не за літами,

І незабаром до нього я прийду за відповіддю,

У 14 років він зможе відповісти за все.