Простые радости земли - Несчастный Случай

Простые радости Земли

Скорей, чем нам, нужны самой Земле.

И если вовремя понять,

Что жизнь легка, то жизнь тогда легка.

А мы стоим на берегах

Молочных рек по пояс в киселе,

И только редкие кресты

Простых церквей торчат из молока.

С убогим скарбом на руках

Окрестный люд спускается с холмов,

Пока не скисло молоко,

И можно пить и плавать в молоке,

Отнюдь не к дальним берегам —

Их вовсе нету, дальних берегов,

А просто так, туда-сюда,

Бултых-бултых, на легком челноке.

Простые радости Земли,

Такие как кисель и молоко,

Дают иллюзию любви,

(дают иллюзию любви)

Чего-то там нашептывают нам.

Но стоит капельку отплыть,

И в тот же миг Земля вздохнет легко,

И пустотелая Луна,

(и пустотелая Луна,)

Скосив глаза, заскачет по волнам.

Мой зачарованный пловец,

Плыви и ты, плыви и ты,

Чтоб не остаться одному,

Когда туман укроет Божий мир.

Плыви туда, где нет любви,

И боли нет, и радости просты,

Тихонько, следом за людьми

И их детьми, блядьми и лошадьми.

Прості радості Землі

Швидше, ніж нам, потрібні самій землі.

І якщо вчасно зрозуміти,

Що життя легке, то життя тоді легке.

А ми стоимо на берегах

Молочних рік по пояс в киселі,

І тільки рідкісні хрести

Простих церков стирчать із молока.

З убогим скарбом на руках

Навколишній народ спускається з пагорбів,

Поки що не скисло молоко,

І можна пити і плавати в молоці,

Зовсім не до далеких берегів.

Їх зовсім немає, далеких берегів,

А просто так, туди-сюди,

Бултих-бултих, на легкому човні.

Прості радості Землі,

Такі як кисіль і молоко,

Дають ілюзію кохання,

(дають ілюзію кохання)

Чогось там нашіптують нам.

Але стоїть крапельку відплисти,

І в те ж мить Земля зітхне легко,

І пустотіла Місяць,

(і пустотіла Місяць,)

Скосивши очі, заскаче по хвилях.

Мій зачарований плавець,

Пливи та ти, пливи та ти,

Щоб не залишитися одному,

Коли туман укриє Божий світ.

Пливи туди, де немає кохання,

І болі немає, і радості прості,

Тихенько, слідом за людьми

І х дітьми, блядьми та кіньми.