Трываю - Нейро Дюбель

Паiмеў я тую долю

Паiмеў з адсоткамi

Трошкi цукру, трошкi солi

Гарэлка несалодкая…

Замарылiсь бiць у бубны

Зноўку дзеўкi з крамамi

З твару спаў адзiны рубель

Не смяюсь над жартамi

Я трываю, але плачу!

Чорны Бусел сеў напiцца

Мне мiнулае прыснiцца

Белы край сваёй спякотай

Бье ў твар выходiць потам

Развiтаемся з парога

Будзе добра жыць у Бога

Розум бье крывёй у сэрца

Скрозь дрыгву шукае месца

Я трываю, але плачу!

Нарадзiлiсь як патрэбна

Шчырым сэрцам, месцам хлебным

И пайшлi гуляць у людзi

Пэрапынка там не будзе

Я зрабiў сваю свабоду

Не крывею i не потам

Любы стаў свайму народу

Людзi клiчуць идыётам

Бо трываю, але плачу!

Я взяв цю частку

Ходили з інтересом

Трохи цукру, трохи солі

Горілка несолодка…

Втомилися бити в бубни

Знову дівчата з магазинами

З його обличчя впав єдиний карбованець

Я не сміюся з жартів

Я терплю, але плачу!

Чорний лелека сів напитися

У мене збулася мрія

Білий край своїм теплом

Від ударів в обличчя виходить піт

Ми розвиваємося з порогу

З Богом буде добре жити

Розум б'ється кров'ю в серці

Крізь болото шукає місце

Я терплю, але плачу!

Народився як має бути

Щире серце, хлібне місце

І пішли грати з людьми

Перерви не буде

Я зробив свою свободу

Я не кровоточу і не потію

Кожен став його людьми

Люди називають їх ідіотами

Бо терплю, а плачу!