IIII - Negură Bunget

In padure urla lupii, ger napraznic sa porneste

Tat in cale inlemneste, impietreste si topeste.

Colo sus la nalt da munte, neaua-i d-un genunche,

Vintu cind a bate, prin oi o razbate.

Drept viteaz, sub namete-m sta, baci batrin imi asculta

Daspre tat si toate, intelept il invata,

Ciinele si fluieru alunga-ncet doru, dor da tat si toate

Al de-a lumii date.

D-afara crivatu mugeste, neaua cum cerneste

Intunericu patrunde, neagra noapte inconjoara tat.

Gadinet incet isi misca gitu…

Si dodata… sa porneste!

Haita lupului, chiar din Luparie!

Ceru inghetat si negru, da indata-l trece.

Buturuga, ruga;

si bustean.

Fa da lumineaza,

Lemnu strimb ce foc-l indreapta,

Cu-a ta putere, si intelepciune, da ma dumireste.

Jos pa deal da vale, 'nalta vale,

Unde cercu-nconjoara, 'nconjoara si dasparte

Ce-i d-afara, da ce-I.

Ii!

D-al lupului.

Si bradului!

Wolves are howling in the winds, a sudden frost

Freezing, hardening and melting everything in its way.

Up there, in the mountains high,

As winds start to blow, passing through the sheep.

A true brave, sits under the snow drift, listening to the old shepherd words

Telling about all things, wisely teaching him.

The hound and the shepherd’s flute throw away the longing

For worldly needs.

Icy north wind roaring outside, sifting the snow

Darkness’s crawling in, a black night encloses all.

Slowly the wolf’s shaking its neck… and then, suddenly moves!

The wolf’s pack, deep from the Wolf’s Stars

Crossing instantly black and frosty sky.

Stump, and you, log, I’m asking you… shed the light upon me Crooked wood straightened through fire,

Enlighten me with all your power and knowledge.

Down the hill into the valley, a high valley,

Where the circle circles, circles and severs

That which outside from that which Is.

It Is!

Wolf’s!

And Fir’s!

Виють вовки в лісі, ось-ось почнеться холод

Шлях застигає, твердне і тане.

Високо на горі, сніг на одному коліні,

Він прийшов, коли бив її і бив.

Як хоробрий, сиджу під тином, старий баці слухає мене

Про батька і про все мудрець його вчить,

Собака і свист повільно відганяють тугу, тугу і все

Даного світу.

Надворі ворона гавкає, сніг просівається

Темрява проникає, чорна ніч оточує батька.

Гадинець повільно рухається гіту…

І раптом… для початку!

Вовча зграя, прямо від Luparie!

Небо було заморожене і чорне, але воно відразу минуло.

Бутуруга, руга;

і журнали.

Зробіть його легким,

Я точу дрова, що вогонь направляє,

З вашою силою і мудрістю, так, цікаво.

Jos pa deal da vale, 'nalta vale,

Де коло оточує, коло оточує

Що зовні, те є.

Ii!

Пане Вовк.

І ялинка!

Виють вовки на вітрах, раптовий мороз

Заморожування, загартовування і плавлення всього на своєму шляху.

Там, у високих горах,

Як починають дути вітри, проходячи крізь овець.

Справжній хоробрий, сидить під заметом, прислухаючись до слів старого пастуха

Розповідаючи про все, мудро навчаючи його.

Пес і пастуша флейта відкидають тугу

Для мирських потреб.

Надворі реве крижаний північний вітер, просіюючи сніг

Темрява заповзає, чорна ніч все охоплює.

Вовк повільно трясе шиєю… а потім раптом рухається!

Вовча зграя, глибоко з Вовчих зірок

Перетинаючи миттєво чорне і морозне небо.

Пеньок, а ти, колодо, я тебе прошу... пролий на мене світло Криві дрова крізь вогонь випросталися,

Просвіти мене всією своєю силою і знаннями.

Вниз з пагорба в долину, висока долина,

Де коло кружляє, кружляє і розривається

Те, що поза межами того, що Є.

Це є!

Вовк!

І ялиця!