Sei tu la mia città - Negramaro

La strada si aggroviglia nei tuoi capelli

I lampioni che esplodono come fanali nei tuoi occhi

Hai il cuore che sa di asfalto e di preghiere

E le macchine che attraversano senza più guardare

E sciogliti i capelli nel fango solo se ci riesci

Riallacciami i tuoi dubbi alle scarpe

Se poi tu non mi credi

Se non mi credi

Il cielo lo reggono ancora i miei difetti

Le mani si incastrano e formano grattacieli

Le scuse attaccale bene così non cadi

Le unghie affilate resistono tagliando i vetri

E asciugami i pensieri col fiato degli ultimi alberi

Accendimi di notte le insegne dei più bei ricordi

Concedimi la pace e i treni senza più rimorchi

E puntami negli occhi come un tram a fari spenti

Investimi di luce se non mi vedi ancora in piedi

Sei tu la mia città

Sei tu la mia città

Che mi spaventa quando è sera

E mi addormenta la mattina

E mi ricorda di esser tanti

Uno solo in mezzo a tanti

Quando hai voglia di sentire

Addosso il brivido degli altri

Perché tu sei la città

Sei tu la mia città

Le case che aprono le gambe agli sconosciuti

E le chiese sono bocche di donne con i fucili appesi

Le fabbriche sono vecchi indiani che fanno segni

Il fumo porta via con se gli ultimi avanzi

Nascondimi dagli altri son troppo comodi i tuoi denti

E sputami poi fuori quando stenderai i tuoi panni

E lavami nel fiume se vorrai ancora indossarmi

E rimboccami le maniche quando pioverà dai muri

E soffiami sul mondo come quasi fossi vento

Sei tu la mia città

Sei tu la mia città

Che mi spaventa quando è sera

E mi addormenta la mattina

E mi ricorda di esser tanti

Uno solo in mezzo a tanti

Quando hai voglia di sentire

Addosso il brivido degli altri

Perché tu sei la città

Sei tu la mia città

Che si colora quando è sera

Mentre i vicoli sono neri

E ti ricordi solo allora della tua vera natura

Ed hai bisogno un po' di me

Per sentirti meno sola

Per sentirti una città

Che resta sempre ancora accesa

Sei tu la mia città

Sei tu la mia città

Che mi spaventa quando è sera

E mi addormenta la mattina

E mi ricorda di esser tanti

Uno solo in mezzo a tanti

Quando hai voglia di sentire

Addosso il brivido degli altri

Perché tu sei la città

Sei sempre e solo la città

Che si colora quando è sera

Mentre i vicoli sono neri

E ti ricordi solo allora della tua vera natura

E hai bisogno un po' di me

Per sentirti meno sola

Per sentirti una città

Che resta sempre ancora accesa

Sei tu la mia città

Sei tu la mia città

Sei tu la mia città

Дорога заплутується у вашому волоссі

Вуличні ліхтарі, які вибухають, як вогні в твоїх очах

У вас серце зі смаком асфальту і молитви

І машини, які проїжджають, не дивлячись більше

І розтоплюйте волосся в багнюці, тільки якщо можете

Поверніть свої сумніви на мої черевики

Якщо ти мені не віриш тоді

Якщо ти мені не віриш

Мої вади досі тримають небо

Руки збігаються і утворюють хмарочоси

Виправдання добре їх приклеїти, щоб не впасти

Гострі нігті протистоять різанню скла

І висуши мої думки подихом останніх дерев

Засвіти мені вночі знаки найкращих спогадів

Дай мені спокій і потяги без причепів

І вкажи мені в очі, як трамвай з вимкненими фарами

Залийте мене світлом, якщо ви все ще не бачите, як я стою

Ти моє місто

Ти моє місто

Це мене лякає, коли настав вечір

І це змушує мене заснути вранці

І це нагадує мені, що я багато

Лише один серед багатьох

Коли хочеться почути

На додаток до трепету інших

Бо ти місто

Ти моє місто

Будинки, які відкривають ноги незнайомцям

А церкви — це жіночі роти з висячими гарматами

Фабрики — це старі індіанці, які виготовляють вивіски

Дим забирає останні залишки

Сховай мене від інших, твої зуби занадто зручні

А потім виплюнь мене, коли вивішуєш свій одяг

І вмий мене в річці, якщо ти ще хочеш мене носити

І закатаю рукави, коли зі стін йде дощ

І віє мене на світ, наче я вітер

Ти моє місто

Ти моє місто

Це мене лякає, коли настав вечір

І це змушує мене заснути вранці

І це нагадує мені, що я багато

Лише один серед багатьох

Коли хочеться почути

На додаток до трепету інших

Бо ти місто

Ти моє місто

Який забарвлюється, коли настає вечір

Поки провулки чорні

І тільки тоді ти згадуєш свою справжню сутність

І мені потрібно трохи

Щоб відчувати себе менш самотнім

Відчути себе містом

Який завжди працює

Ти моє місто

Ти моє місто

Це мене лякає, коли настав вечір

І це змушує мене заснути вранці

І це нагадує мені, що я багато

Лише один серед багатьох

Коли хочеться почути

На додаток до трепету інших

Бо ти місто

Ти завжди і тільки місто

Який забарвлюється, коли настає вечір

Поки провулки чорні

І тільки тоді ти згадуєш свою справжню сутність

І мені потрібно трохи

Щоб відчувати себе менш самотнім

Відчути себе містом

Який завжди працює

Ти моє місто

Ти моє місто

Ти моє місто