Мы - НедРа

Мы ветераны детства,

Забытые в трамвае,

Идущем по кольцу

Мы знаем свое место

И оно где-то с краю

Ла-ри-ду, ла-ри-ду

И у нас просрочены билеты

Мы с ужасом ждем конечной

И голоса наверху,

Но мы верим в то, что каждый будет поэтом

И эти рельсы уходят в вечность

Ла-ри-ду, ла-ри-ду

И никто никогда не видел

Нашего контролера,

Но мы знаем, что он где-то тут

Мы читали о нём на стенах

На столбах и колючих заборах

Ла-ри-ду, ла-ри-ду

А он придет проверить наши волчьи билеты

И посмотрит в наши заячьи души

И откроются двери и люки

И мы побежим, побежим.

Раз-два-три, то ли шпалы, а то ли ступени

И мы почти на коленях,

Но нам неведомо слово шлагбаум

Вот так плавятся цепи на солнцепёке

И пыль всем щекочет пятки

Погасли все светофоры

И прокомпостирован выбор.

Ми ветерани дитинства,

Забуті в трамваї,

Йде по кільцю

Ми знаємо своє місце

І воно десь із краю

Ла-рі-ду, ла-рі-ду

І у нас прострочені квитки

Ми з жахом чекаємо кінцевої

І голоси нагорі,

Але ми віримо в то, що кожен буде поетом

І ці рейки йдуть у вічність

Ла-рі-ду, ла-рі-ду

І ніхто ніколи не бачив

Нашого контролера,

Але ми знаємо, що він десь тут

Ми читали про нього на стінах

На стовпах і колючих парканах

Ла-рі-ду, ла-рі-ду

А він прийде перевірити наші вовчі квитки

І дивиться в наші заячі душі

І відчиняться двері та люки

І ми побіжимо, побіжимо.

Раз-два-три, то ли шпали, а то лі ступені

І ми май на колінах,

Але нам невідомо слово шлагбаум

Ось так плавляться ланцюги на сонці.

І пил всім лоскоче п'яти

Погасли всі світлофори

І прокомпостований вибір.