Bloodstreamruns - Nature and Organisation, Current 93

As I descended with the Dogs Blood Rising, so then I ascended to the Thunder

Perfect Mind.

Great grey bloodspeckled slabs of slate have fallen — this is my

vision in the croaking jeering world: All idiotic faces and swollen hearts;

in the papers the faces are not real, in the world the faces are not real —

but in the Heart of the Hearts the Face is real.

The dead die abroad,

the crows fly, the wolves fly, and four poorly painted cardboard horsemen

sheet over the back of the winds

They are not legion — but close

God walked on Earth in those days.

Now, still, in my Hearts He walks still

In the green fields far away there is a solid tree (mother and the Sign she

makes).

On the brokenhorse zodiac signs, yellow face passes (All the Rainbow

her arms were…).

All books piled up in dirty heaps, craterlike surface,

pitted — Oh, bellissima — Largherana — if the seahorse was golden, colden…

and talking back the bloody streams of God’s own Pain: «Why should we have

compassion for others, when God Himself has had no pity… on others?

««Take back the bloodspeech», she said to me… Certain colours came from her

body;

she is alone!

God walked on Earth in those days.

Now, still, in my Hearts He walks still

And the brokenface of this horizoned world is covered by crystalcross ice.

And the brokenface of this horizoned world is covered by crystalcross ice…

when this whole wide eyeless world sighs, this eyeless world sighs…

All the stars are souls each single planet is the lifeflame of the nothingy

eternally spark.

I cannot believe despite the evidence of one Godeye and one

pooreye that this world is God’s own bloodred grassgreen blueblack skypied

Paradise.

When I lay in the arms of one woman I said to her silent: «You will be forever mine though You go as You shall though You diediedie.

Sleep as You shall die I shall love You always between Your bodies.

I pray that I shall be forever Thine.

If I say to You Love then Listen You

should be crowned above all.»

God walked on Earth in those days.

Now still, in my Hearts He walks still

Як я спустився з Dogs Blood Rising, так я піднявся на Грім

Ідеальний розум.

Великі сірі вкраплені плити шиферу впали — це моє

бачення в світі, що каркає насмішку: всі ідіотські обличчя та роздуті серця;

у газетах обличчя несправжні, у світі обличчя несправжні —

але в Серці Сердець Обличчя справжнє.

Померлі вмирають за кордоном,

ворони летять, вовки летять і четверо погано намальованих картонних вершників

простирадло за спиною вітерів

Вони не легіон — але близькі

У ті дні Бог ходив по землі.

Тепер, як і раніше, в моїх серцях Він все ще ходить

Далеко в зелених полях — суцільне дерево (мама і знак вона

робить).

На знаках зодіаку розбитого коня жовте обличчя проходить (Вся веселка

її руки були...).

Усі книги, зібрані в брудні купи, поверхня, схожа на кратер,

без кісточок — О, bellissima — Largherana — якби морський коник був золотим, холодний…

і згадуючи криваві потоки Божого власного болю: «Чому ми повинні

співчуття до інших, коли Сам Бог не змилувався… над іншими?

«Візьми назад кровну мову», — сказала вона мені… Певні кольори вийшли від неї

тіло;

вона сама!

У ті дні Бог ходив по землі.

Тепер, як і раніше, в моїх серцях Він все ще ходить

І розбите обличчя цього горизонту вкрите кришталевим льодом.

І розбите обличчя цього горизонту вкрите кришталевим льодом…

коли весь цей широкий безокий світ зітхає, цей безочий світ зітхає...

Усі зірки — це душі, кожна окрема планета — це життєве полум’я ніщо

вічна іскра.

Я не можу повірити, незважаючи на докази одного і одного Godeye

бідолашний, що цей світ — власний Божий криваво-червоний трав’янисто-зелений синьо-чорний небесний

рай.

Коли я лежав на обіймах одної жінки, я говорив їй мовчки: «Ти будеш назавжди моєю, хоча й підеш, як Ти будеш, хоча й помреш і вмираєш.

Спи, як ти помреш, я буду любити тебе завжди між Твоїми тілами.

Я молюся, щоб навіки був Твоєю.

Якщо я скажу Ти любиш, то слухай тебе

повинні бути короновані перш за все».

У ті дні Бог ходив по землі.

Тепер все ще, у моїх серцях Він все ще ходить