Невольница душа - Наталья Сенчукова

Чёрной птицей дева-ночь с ветки вниз срывается

Отпустили небеса на прогулку дочь

Ветер шепчет городу звёздные желания

До рассвета два часа, стрелки подождут.

Припев:

А, невольница-душа поверила слезам

На улицах пустых прятала глаза

А, невольница-душа кричала небесам

Я не вернусь уже никогда.

Прилетали облака: «Где же ты, невольница?»

За тобой охотится солнце свысока

Отвечала чуть дыша: «До заката два часа

Да, жемчужина-слеза не хотела ждать».

Припев.

Засыпает дева-ночь, чёрной птицей прячется

Отпустили небеса на прогулку дочь

Остывают позади звёздные желания

До рассвета два часа, только ты не жди.

Чорним птахом дівчина-ніч із гілки вниз зривається

Відпустили небеса на прогулянку доньку

Вітер шепоче місту зоряні бажання

До світанку дві години, стрілки зачекають.

Приспів:

А, невільниця-душа повірила сльозам

На вулицях порожніх ховала очі

А, невільниця-душа кричала небесам

Я не повернуся вже ніколи.

Прилітали хмари: «Де ти, невільниця?»

За тобою полює сонце зверхньо

Відповідала трохи дихаючи: «До заходу сонця дві години

Так, перлина-сльоза не хотіла чекати».

Приспів.

Засинає дівчина-ніч, чорним птахом ховається

Відпустили небеса на прогулянку доньку

Застигають позаду зоряні бажання

До світанку дві години, тільки ти не чекай.