Блюз Америка - Наталья Сенчукова

Ни над чем не властны мы, и сейчас в туман

Улетишь, мой ласковый, ты за океан

Плащ твой белый-беленький буду вспоминать

Да ещё Америку буду проклинать

Ты в Нью-Йорке будешь где-то или в Сан-Франциско жить,

Мне бы с детства знать всё это — мне б с тобою не дружить

Налетит тоска как демон и сильней день ото дня

Будет душу рвать и делать кубик-рубик из меня.

Лгать не стоит на прощание —

Между нами порвана нить,

И не будет заклинания,

Чтоб её соединить.

Я не знаю…

Жалкую морщиночку убери со лба:

Для обид причины нет, просто не судьба

Станешь чуть заметною искоркой во мгле,

Ты моя последняя сказка на земле.

Ты не думай, что я лично затаю на сердце зло,

Просто от тебя в отличие как-то мне не повезло

Ты сейчас уйдёшь на голос, не допив своё ситро,

Мне оставив целый город с зоопарком и метро.

Лгать не стоит на прощание —

Между нами порвана нить,

И не будет заклинания,

Чтоб её соединить.

Я не знаю…

Ні над чим не владні ми, і нині в туман

Полетиш, мій ласкавий, ти за океан.

Плащ твій білий-біленький згадуватиму

Так ще Америку проклинатиму

Ти в Нью-Йорку будеш десь або в Сан-Франциско жити,

Мені би з дитинства знати все це — мені б з тобою не дружити

Налетить туга як демон і сильніше з кожним днем

Буде душу рвати і робити кубик-рубик з мене.

Брехати не варто на прощання

Між нами порвана нитка,

І не буде заклинання,

Щоб її з'єднати.

Я не знаю…

Жалюгідну зморщичку прибери зі лоба:

Для образ причини немає, просто не? Доля

Станеш трохи помітною іскоркою у темряві,

Ти моя остання казка на землі.

Ти не думай, що я особисто затаю на серце зло,

Просто від тебе на відміну якось мені не пощастило

Ти зараз підеш на голос, не допивши своє ситро,

Мені залишивши ціле місто із зоопарком і метро.

Брехати не варто на прощання

Між нами порвана нитка,

І не буде заклинання,

Щоб її з'єднати.

Я не знаю…