The Gulf of Araby - Natalie Merchant

If you could fill a vale with shells from Killiney’s shore

And sweet talk in a tongue that is no more

And if wishful thoughts could bridge The Gulf of Araby

Between what is, what is, what is

And what can never be

If you could hold the frozen flow of New Hope Creek

And hide out from the one they said you might meet

And if you could unlearn all the words

That you never wanted heard

If you could stall the southern wind

That’s whistling in your ears

You could take what is, what is, what is

To what can never be

One man of seventy whispers free at last

Two neighbors who are proud of their massacres

Three tyrants torn away in a winter’s month

Four prisoners framed by a dirty judge

Five burned with tyres

Six men still inside

And seven more days to shake at the great divide

(X2) The Gulf, the Gulf of Araby

Well, we would plough and part the earth to bring you home

And harvest every miracle ever known

And if they laid out all the things

That these ten years were to bring

We would gladly give them up

To bring you back to us

O, there is nothing we would not give

To kiss you and to believe we could take what is, what is, what is

To what can never be

One man of seventy whispers not free yet

Two neighbors who make up knee-deep in their dead

Three tyrants torn away in the summer’s heat

Four prisoners lost in the fallacy

Five, on my life

And six, I’m dead inside

And seven more days to shake at the great divide

(X2) The Gulf, the Gulf of Araby

Якби ви могли наповнити долину мушлями з берега Кілліні

І солодкі розмови мовою, якої більше немає

І якби бажані думки могли подолати Аравійську затоку

Між тим, що є, що є, що є

І чого не може бути ніколи

Якби ви могли втримати замерзлу течію Нью-Хоуп-Крік

І ховайся від того, кого вони сказали, що можеш зустріти

І якби ви могли розучити всі слова

Що ви ніколи не хотіли чути

Якби ти міг зупинити південний вітер

Це свистить у ваших вухах

Ви можете взяти те, що є, те, що є, те, що є

До того, чого ніколи не може бути

Один із сімдесяти чоловік нарешті звільнився

Два сусіди, які пишаються своїми вбивствами

Трьох тиранів, відірваних у зимовий місяць

Четверо в'язнів, яких підставив брудний суддя

П'ятеро згоріли шинами

Шестеро чоловіків все ще всередині

І ще сім днів, щоб потрясти на великому розриві

(X2) Перська затока, Аравійська затока

Ну, ми б орали й розділяли землю, щоб повернути вас додому

І збирайте всі дива, які будь-коли відомі

І якби виклали всі речі

Що мали принести ці десять років

Ми з радістю відмовилися б від них

Щоб повернути вас до нас

О, немає нічого, що ми б не дали

Поцілувати тебе і повірити, що ми можемо прийняти те, що є, те, що є, те, що є

До того, чого ніколи не може бути

Один із сімдесяти пошепки ще не вільний

Двоє сусідів, які миряться по коліно у своїх мертвих

Трьох тиранів, відірваних у літню спеку

Четверо в’язнів, які втратили в омані

П'ять, на моє життя

І шість, я мертвий усередині

І ще сім днів, щоб потрясти на великому розриві

(X2) Перська затока, Аравійська затока