La Celestina - Natalia Doco

M’hija quédate conmigo un rato

Porqué andas arrastrando esa desdicha

Espérame un momento y te desato

Pero, qué enredo te has puesto, muchachita

Qué amargos son los hechos que adivinas

Qué oscura es la ronda de tu recuerdo

Y en cuanto a tu corona de espinas

Te queda bien, pero la pagarás muy caro

Con tu mirada de fiera ofendida

Con tu vendaje donde herida no hay

Con tus gemidos de madre sufrida

Espantarás a tu última esperanza

Haz de tu puño algo cariñoso

Y haz de tu adiós un «ay mi amor»

Y de tu seña una sonrisita

Y de tu fuga un «ya voy ya voy llegando»

M’hija que pena me da de verte

Dejando olvidado a tu cuerpo

Muy lista, pobre boba, a dedicarte

A la eterna disección de un pecadillo

Mujer, desnúdate y estáte quieta

A ti te busca la saeta

Y es el hombre, al fin, como sangría

Que a veces da salud a veces mata

Y es el hombre, al fin, como sangría

Que a veces da salud a veces mata

Con tu mirada de fiera ofendida

Con tu vendaje donde herida no hay

Con tus gemidos de madre sufrida

Espantarás a tu última esperanza

Haz de tu puño algo cariñoso

Y haz de tu adiós un «ay mi amor»

Y de tu seña una sonrisita

Y de tu fuga un «ya voy ya voy llegando»

M’hija que pena me da de verte

Dejando olvidado a tu cuerpo

Muy lista, pobre boba, a dedicarte

A la eterna disección de un pecadillo

Mujer, desnúdate y estáte quieta

A ti te busca la saeta

Y es el hombre, al fin, como sangría

Que a veces da salud a veces mata

Y es el hombre, al fin, como sangría

Que a veces da salud y a veces

(Merci à Joana Levasseur pour cettes paroles)

Моя дочко, побудь зі мною на деякий час

Навіщо ви тягнете ту біду

Почекай хвилинку, я тебе розв’яжу

Але який безлад у вас, дівчинко

Наскільки гіркі факти ви здогадуєтеся

Який темний круг твоєї пам’яті

А щодо твого тернового вінка

На вас це виглядає добре, але ви за це дорого заплатите

З твоїм виглядом ображеного звіра

З твоїм бинтом, де немає рани

З твоїми стогонами стражденної матері

Ви відлякаєте свою останню надію

Зробіть свій кулак щось любляче

І зроби своє прощання "о моя любов"

І від вашого знака трішки посмішки

І з твого втечі "Я йду, я йду"

Дочко моя, як мені шкода бачити тебе

Залишивши своє тіло забутим

Дуже розумний, бідний дурень, щоб присвятити себе

До вічного розтину пекадила

Жінко, роздягніться і заспокойся

Саета шукає тебе

І це чоловік, нарешті, як сангрія

Це іноді дає здоров’я, іноді вбиває

І це чоловік, нарешті, як сангрія

Це іноді дає здоров’я, іноді вбиває

З твоїм виглядом ображеного звіра

З твоїм бинтом, де немає рани

З твоїми стогонами стражденної матері

Ви відлякаєте свою останню надію

Зробіть свій кулак щось любляче

І зроби своє прощання "о моя любов"

І від вашого знака трішки посмішки

І з твого втечі "Я йду, я йду"

Дочко моя, як мені шкода бачити тебе

Залишивши своє тіло забутим

Дуже розумний, бідний дурень, щоб присвятити себе

До вічного розтину пекадила

Жінко, роздягніться і заспокойся

Саета шукає тебе

І це чоловік, нарешті, як сангрія

Це іноді дає здоров’я, іноді вбиває

І це чоловік, нарешті, як сангрія

Це іноді дає здоров’я, а іноді

(Merci à Joana Levasseur pour cettes paroles)